| Lam3rok | Дата: Воскресенье, 03.11.2013, 19:47 | Сообщение # 1 |
|
Зло
Группа: Администраторы
Сообщений: 209
Статус: Offline
| ДИНАМІКА РОЗВИТКУ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ, СТАВШИМИ ЧЛЕНАМИ У 2004 РОЦІ
Овсяннікова Т.І., студентка ОКР «бакалавр»
Науковий керівник: Дєліні М.М., к.е.н., доцент
Донецький державний університет управління
м. Донецьк, Україна
Постановка проблеми в загальному вигляді. Не дивлячись на те, що ідея створення єдиної Європи виникла ще у середні віки, активно реалізовуватись вона почала тільки після закінчення Другої світової війни. І сьогодні можна побачити наскільки ця ідея вже втілена у життя. Європейський Союз – успішне інтеграційне угрупування, до складу якого входить 28 держав, які приєднувались до нього у різний час. Найбільшим приєднанням до ЄС є 1 травня 2004 р., коли до нього увійшли 10 країн: Естонія, Литва, Латвія, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Мальта, Кіпр, що призвело до формування єдиного внутрішнього ринку з населенням 450 млн. чол. Вперше за всю історію ЄС, до нього вступили держави з великим відставанням у рівні економічного й соціального розвитку, які тільки в 1990 р. почали перехід від усуспільненої й директивної (соціалістичної) економіки до ринкового господарства (крім Кіпру й Мальти). За 9 років їх членства, кожна країна має свої показники розвитку економіки. Дослідження цих показників є актуальним для України, яка прагне увійти до складу ЄС, бо дозволяє виділити переваги від членства, а також перейняти успішний досвід від європейської інтеграції.
Загальною метою дослідження є аналіз динаміки основних показників розвитку країн, які стали членами ЄС у 2004 році.
Викладення основних результатів. Період після вступу 10 країн до ЄС і до 2008 року називають «золотим періодом» для країн, що приєдналися. Згідно даних Евростату, з 2004 по 2009 рр. економіка країн п’ятого розширення зростала швидше, ніж економіки ЕС-15. Вступ країн до ЄС позитивно вплинув на розвиток їх господарства. Це можна побачити з динаміки темпів приросту ВВП, який активно зростав до 2008 року. Проте початок світової фінансової кризи негативно вплинув на ріст ВВП і сьогодні ще відчуваються його наслідки у економіках даних країн, бо темпи зростання значно менше ніж у докризовий період. Найбільшими темпами характеризується розвиток Латвії, Литви та Естонії, а найменшими Кіпру, Словенії, Угорщини та Мальти (рис.1).
*Складено за даними [1]
Рис. 1. Приріст ВВП у країнах-членах ЄС, які приєдналися у 2004 році
Поряд з ростом ВВП можна також побачити інші позитивні зміни. Наприклад, відбулось збільшення експорту. До 2009 темпи приросту коливались по усім країнам. Найбільші темпи приросту
були зафіксовані у 2008 році, коли держави досягли найбільших темпів приросту: Литва (62%), Мальта (29%), Словаччина (83%), Словенія (35%), Угорщина (57%), Чехія (63%) (табл. 1).
Проте світова фінансова криза спричинила різке падіння темпів приросту експорту (обсяги виготовленої та реалізованої продукції на експорт скоротились від 19% до 30% у різних країнах). Найбільш негативно вона вплинула на експорт Литви (скорочення на 30%) та Естонії (28%), а найменше – на Польщу. У період 2010-2011 спостерігається пожвавлення експортної діяльності. Більшість країн змогли досягнути докризових показників. Проте у 2012 відбувся ще один різкий спад темпів зростання експорту.
Таблиця 1
Динаміка приросту експорту, у % к попередньому року*
Країна 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Естонія 21% 39% 30% 31% 30% -28% 26% 46% 4%
Латвія 30% 20% 61% 21% 37% -25% 10% 52% 4%
Литва 46% 13% 24% 33% 62% -30% 17% 46% 3%
Мальта 10% 18% 4% -11% 29% -23% 29% 16% 3%
Польща 78% 32% 22% 19% 58% -19% 14% 19% -1%
Словаччина 65% 37% 11% 22% 83% -24% 16% 22% -1%
Словенія 17% 25% 23% 18% 35% -24% 11% 18% -4%
Угорщина 34% 30% 13% 10% 57% -23% 14% 19% -5%
Чехія 15% 42% 18% 14% 63% -23% 4% 19% -3%
*Складено за даними [1]
Що стосується галузей експорту, то особливо помітне його зростання у високотехнологічних галузях промисловості – авіаційної, електронної, хіміко-фармацевтичної і у виробництві засобів зв’язку. Продукція цих галузей відповідає вимогам ЄС і конкурентоспроможна на іноземних ринках. У той же час знижується
частка у торгівлі сировиною. Найбільшими експортерами «10» нових членів ЄС є Польща, Чехія, Угорщина та Словаччина. Ці ж країни є також основними імпортерами продукції. До них необхідно додати ще Угорщину, яка посідає 3 місце серед цієї групи країн. Що стосується розвитку імпортної діяльності, то можна зробити висновок, що і вона постраждала від фінансової кризи. До 2009 року відбувався ріст, у 2009 – стрімке падіння, проте з 2010 по 2011 – пожвавлення темпів зростання імпорту.
Проте вступ до ЄС та фінансова криза не вплинули на зміну кількості населення країн-членів. Ці фактори вплинули на рівень безробіття. Після приєднання до ЄС він знизився майже у 2 рази, проте після 2009 року він зростав до 2011, в 2012 він знову почав спадати. Така ситуація спостерігається і у багатьох інших сферах економічного і соціального розвитку.
Ще слід відзначити, що після вступу Естонії, Литви, Латвії, Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Словенії, Мальти, Кіпру до ЄС стало можливим підвищення рівня зайнятості та конкурентоспроможності національних економік завдяки проникненню в ці країни великої кількості транснаціональних корпорацій. Цьому процесу сприяла політика країн, яка розглядає зарубіжні інвестиції в якості одного з найбільш ефективних засобів інтеграції в західноєвропейський економічний простір, а також як можливості отримання доступу до сучасних технологій і фінансових ресурсів. У зв’язку з цим для діяльності ТНК у цих країнах були створені всі необхідні умови: наприклад, надання податкових пільг, організація зон вільної торгівлі, а також інші важливі рішення в області економіки і міжнародних економічних відносин.
Висновки. Вступ 10 країн, що аналізуються до Європейського Союзу загалом позитивно вплинув на розвиток їх економік, проте цей позитивний ефект був зіпсований впливом від світової фінансової
кризи. Найбільшого розвитку змогли досягнути країни Балтії, а також Польща та Чехія за рахунок їх інтеграції та залучення іноземних інвестицій з боку інших членів ЄС. Тому досвід цих країн може бути використаний Україною для збільшення свого економічного потенціалу та більш гладкого входження до ЕС.
Список літератури
1. Дані офіційного сайту Європейської Комісії – Євростат. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/statistics/themes
|
| |
| |
