| Lam3rok | Дата: Воскресенье, 03.11.2013, 19:40 | Сообщение # 1 |
|
Зло
Группа: Администраторы
Сообщений: 209
Статус: Offline
| ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЦЕСУ ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ В БАНКІВСЬКІЙ СФЕРІ ТА ЇЇ ВПЛИВУ НА УКРАЇНСЬКИЙ БАНКІВСЬКИЙ СЕКТОР
Кулєшов О.Е., студент ОКР "магістр"
Донецького державного університету управління
м. Донецьк, Україна
Постановка проблеми в загальному вигляді. Визначальною тенденцією розвитку світового господарства на початку третього тисячоліття є формування нової системи глобального банківського бізнесу, яка, з одного боку, характеризується, складністю, суперечливістю форм та механізмів, інтенсивними міжнародними злиттями та поглинаннями, наявністю різновекторних фінансових центрів, а з іншого – дозволяє раціоналізувати поведінку залучених до неї учасників, забезпечує нову систему зв'язків між суб'єктами, гарантує динамічні конкурентні переваги.
Серед наукових праць, у яких досліджуються теоретичні основи глобалізації фінансово-кредитної сфери, проблематика сутності транснаціонального банківського капіталу, міжнародна практика функціонування комерційних банків, необхідно виділити праці таких вітчизняних та зарубіжних науковців як А.Беззуб, А.Бергер, О.Білорус, М.Бредфорд, З.Васильченко, В.Геєць, Х.Деріх, С.Козьменко, В.Кравець, Д.Лук'яненко, З.Луцишин, Т.Мусієць, С.Науменкова, Є.Панченко, А.Петров, О.Рогач, П.Роуз, Л.Руденко-Сударєва, О.Сохацька, Н.Стукало, Н.Ткачук, Л.Федулова, С.Циганов, О.Швиданенко і інших. Однак, у науковій літературі на сьогодні недостатньо повно розкрито вплив процесу транснаціоналізації на український банківський бізнес.
Загальною метою дослідження є виявлення особливостей процесу транснаціоналізації в банківській сфері та його впливу на
українську банківську систему.
Викладення основних результатів. На початку ХХІ століття провідні банку світу перетворюються на потужні універсальні фінансові установи, які ведуть боротьбу за клієнтів в різних куточках світу. Головним напрямком розвитку міжнародного банківського бізнесу стає його транснаціоналізація тобто посилення інтеграційних процесів в банківській сфері та створення транснаціонального банківського капіталу. До основних передумов процесу транснаціоналізації в банківській сфері відносять: концентрація та централізація банківського капіталу; розвиток і укріплення позицій транснаціональних корпорацій та фінансово-промислових груп, підвищення конкуренції на національних ринках,виникнення ринку євровалют та інших глобальних фінансових ринків; створення глобальної інформаційно-фінансової мережі (міжнародних платіжних систем), яка значно полегшує процес переміщення капіталу; зростання необхідності в забезпеченні фінансовими ресурсами великих підприємств (ТНК, ФПГ) тощо.
До транснаціональних банків (ТНБ) відносять великі заклади універсального типу, які мають широко розгалужену та тісно інтегровану систему закордонних підрозділів,спеціалізованих у сфері операційної діяльності на провідних фінансових ринках світу. До міжнаціональних банків (МНБ) відносять транснаціональні банки,в яких є не тільки діяльність, але й капітал та система управління [1] .
Ключовою особливістю розвитку світової банківської системи на сучасному етапі є перехід від банківського трикутника в період 1970-2000 роки (США, Японія, Західна Європа), який склався з урахуванням основних світових кластерів прямих іноземних інвестицій та міжнародної торгівлі (рис1.) до багатокутнику у ХХІ столітті з Великобританією, Францією, Німеччиною, Іспанією.
Як видно з рис.1. кожен із центрів світової економічної тріади
утворює навколо себе певну групу країн (кластер), якій притаманно чимало загальних рис не лише щодо фінансових потоків, а й управлінської діяльності.
Рис. 1. Основні світові кластери прямих іноземних інвестицій та міжнародної торгівлі [2]
Ключова роль у транснаціоналізації банківської діяльності належіть процесу міжнародних банківських злиттів і поглинань, хоча кожній із регіональних груп притаманні і суттєві особливості. Європейські транснаціональні банки використовують міжнародні злиття та поглинання крупних зарубіжних конкурентів за межами Західної Європи, що дає можливості швидкого посилення позицій на регіональних ринках, однак ускладнює транснаціональний банківський менеджмент внаслідок відмінностей корпоративних культур материнських і місцевих банків.
Американські транснаціональні банки здійснюють угоди із злиттів та поглинань з іншими національними комерційними банками із розгалуженою мережею зарубіжних відділень, що дозволяє уникнути конфліктів кроскультурного характеру в управлінській
діяльності, однак уповільнює посилення конкурентних позицій на зарубіжних регіональних ринках. Японські банки втратили домінуючі позиції 1960-1970-х років, проте продовжують відігравати провідну роль у глобальному бізнесі і на початку ХХІ століття, демонструючи свій оригінальний і вельми надійний шлях нарощування глобальної конкурентоспроможності на основі використання потенціалу специфічних угрупувань – кейрецу [1].
Особливістю діяльності сучасних ТНБ є їх панування на міжнародних та національних ринках, у тому числі і в Україні. Серед найбільших міжнародних банків, які працюють в Україні шляхом створення дочірнього банку або часткової участі в капіталі вітчизня-них банків можна віднести «Reiffeisenbank», «Calyon Bank», «ING Bank», «Citigroup», «HVB Bank» та інші. Придбання та поглинання іноземними установами провідних вітчизняних банків залучає їх до загальносвітових процесів транснаціоналізації, але водночас це зменшує перспективи створення на їх базі крупних міжнародних банків та певною мірою послаблює позиції всіх вітчизняних банків на національному фінансовому ринку. Діяльність ТНБ в Україні, в першу чергу, спрямована на обслуговування: підрозділів ТНК, що працюють в Україні, великих промислових компаній, уряду, заможних приватних осіб. Відмінність ТНБ від великого національного банку полягає в першу чергу в наявності закордонної мережі банківських підрозділів, перенесенні за кордон не тільки активних операцій, але й частки власного капіталу, значній диверсифікації стратегії діяльності банку, формуванні за кордоном депозитної бази.
Висновки. Стратегії посилення конкурентних позицій транснаціональних банків на світових фінансових ринках включають: забезпечення найвигіднішої унікальної позиції ТНБ на глобальному ринку, налагодження партнерських взаємовідносин між провідними
транснаціональними банками на основних регіональних фінансових ринках з метою уникнення надмірної конкуренції шляхом інвестиційної діяльності; досягнення оптимального балансу між традиційними і новими банківськими продуктами, який забезпечується інноваційними стратегіями.
Для посилення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняних банків потрібна розробка і реалізація заходів по удосконаленню комплексної системи управління ризиками: удосконалення організаційної структури з метою виявлення і ліквідації дублюючих підрозділів чи банківських комітетів; впровадити тестування моделей ризик-менеджменту з метою їх уточнення і доопрацювання на основі фактичної інформації; переключити увагу із збирання статистичної інформації на відбір якісних показників і розробку ключових індикаторів ризику; поліпшити обмін інформації між підрозділами при одночасному посиленні контролю за доступом до неї; провести навчання персоналу для того, щоб кожен співробітник розумів природу ризиків та їх вплив на діяльність банків
Список літератури
1. Коваль В. В. Глобальна конкурентоспроможність транснаціональних банків : автореф. дис. / В. В. Коваль. - Київ, 2012.- 19 с.
2. Панченко Є. Г. Міжнародний менеджмент / Є. Г. Панченко. – К.: КНЕУ, 2004. – 467 с.
|
| |
| |
