| Lam3rok | Дата: Вторник, 25.10.2011, 22:31 | Сообщение # 1 |
|
Зло
Группа: Администраторы
Сообщений: 209
Статус: Offline
| ВПЛИВ КОРПОРАТИВНОЇ ПОЛІТИКИ НА РОЗВИТОК ЕКСПОРТООРІЄНТОВАНИХ ГАЛУЗЕЙ УКРАЇНИ
Куркуріна Я. Я.,
Дятлова В.В., к.т.н., професор
Донецький державний університет управління
Постановка проблеми в загальному вигляді. Сучасна українська економіка має яскраво виражену експортну орієнтацію – у 2010 році експорт досягнув 50% ВВП [1]. Більше половини обсягу експорту становить продукція гірничо-металургійного комплексу (ГМК), сировинну базу якому постачає залізорудна видобувна промисловість. Це надає новий поштовх до посилення взаємозв'язків між окремими підприємствами, бізнес-групами та національними економіками в умовах глобалізації. Вивчення тенденцій цього процесу є актуальним і необхідним для врахування їх в розвитку експортоорієнтованих галузей України.
Сучасний стан вітчизняної залізорудної промисловості аналізують переважно у контексті розвитку ГМК держави та регіонів [2]. Однак питанням впливу корпоративної політики на господарський розвиток саме залізорудної промисловості не приділено достатньо уваги.
Загальна мета дослідження – дослідити вплив корпоративної політики експортоорієнтованих галузей України, зокрема ГМК, на діяльність та розвиток підприємств залізорудної промисловості.
Викладення основних результатів. Основною сучасною сировинною базою експортоорієнтованої економіки України є видобуток та первинна переробка мінеральної сировини [3, c. 4-9]. Ця продукція становить 60% експортних надходжень країни.
Розвиток експортного сектору обумовлено вдалим поєднанням абсолютних та відносних переваг, в першу чергу, ГМК. Завдяки наявності на території держави копалин руд чорних металів світового значення, а також порівняно низькою вартістю робочої сили в цьому міжгалузевому комплексі, дана продукція має конкурентну ціну на світовому ринку.
На Україну приходиться майже 5% видобутку та переробки світового об'єму мінеральної сировини, при тому що у надрах країни зосереджено 2,2% потенційної вартості її світових запасів [4, c. 124-127]. Отже, копалини різної мінеральної сировини мають світове значення, тому функціонують не тільки потужна видобувна промисловість, але й галузі з її первинної переробки. Такі абсолютні переваги обумовили міжнародну спеціалізацію України на виробництві продукції ГМК.
Однією із найважливіших складових цього міжгалузевого комплексу є залізорудна промисловість. В Україні зосереджені родовища залізної руди світового значення. Вони займають 3-те місце у світі за їх запасами. Попит світового ринку на продукцію чорної металургії призвів до зростання об'ємів добутку товарної залізної руди в Україні з 54,7 млн. тонн у 2001 р. до
72,7 млн. тонн у 2008 р. При цьому майже 40% даної сировини йде на експорт [5, c. 121].
На ринку залізної руди України склалась олігопольна ситуація. Вісім бізнес-груп володіють усіма гірничо-збагачувальними комбінатами (ГЗК) та металургійними заводами, які виробляють товарну залізорудну продукцію (таблиця).
На думку експертів Держзовнінформа, експортна політика ГЗК України «включена» у рамки відомих вертикально інтегрованих металургійних холдингів, при цьому міжнародні бізнес-групи працюють, перш за все, на країну, де вони зареєстровані. Цьому є достатньо прикладів: «Арселор Мітталл» – на Індію, «Металінвест» або «Євраза» – на Російську Федерацію, «Метінвест» – на Україну.
Таблиця 1 – Виробництво товарної продукції
підприємствами України у 2010 р. [6, с. 55-57]
Підприємство Область Місто, де розташоване Бізнес-група Вид продукції, тис. тонн
руда концентрат агломерат
ВАТ «Азовсталь» Донецька м. Маріуполь «СКМ» 1769
ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» Луганська м. Алчевськ 4525
ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» Дніпропет-ровська м. Кривий Ріг «Арселор Міттал» 1186 7061 7879
ВАТ «Днепропетровський металургійний комбінат ім.Дзержинського» м. Дніпро-петровськ «Приват» 4772
ВАТ «Єнакієвський металургійний завод» Донецька м. Єнакієве «СКМ» 1973
ВАТ «Запоріжсталь» Запорізька м. Запоріжжя «Запоріжсталь» 4759
ВАТ «Запорізький залізорудний комбінат» с. Мала Білозірка 4300
ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» Дніпропет-ровська м. Кривий Ріг «СКМ» та «Приват» 3800
ВАТ «Металургійний комбінат ім. Ілліча» Донецька м. Маріуполь «Ілліч-сталь» 8061
ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» Дніпропет-ровська м. Кривий Ріг «СКМ» 7145 1106
ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» «СКМ» та «Приват» 13760
ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» Полтавська м. Кременчуг «Фінанси та кредит» 10565
ВАТ «Суха Балка» Дніпропет-ровська м. Кривий Ріг «Євраз Групп» 1687
ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» «СКМ» 5006
Для ВАТ «Днепропетровський металургійний комбінат ім. Дзержинського» (м. Дніпропетровськ), який належить бізнес-групі «Приват», було закуплено за кордоном 1,37 млн. тонн залізної руди, при загальному об'ємі її імпорті в Україну 3,9 млн. тонн (2010 р.). Всі металургійні підприємства Дніпропетровської області за цей період імпортували 1,5 млн. тонн залізної руди, в той час, як на складах ГЗК у м. Кривий Ріг залишились нереалізованими майже 1,6 млн. тонн цієї сировини.
Створення бізнес-групою «Фінанси та кредит» замкнутого вертикального виробничого циклу у ГМК у м. Комсомольськ Полтавської області дозволить забезпечити нові робочі місця, збільшити суми аналогів, зборів та платежів у бюджети всіх рівнів та зменшити об'єм експорту залізничної руди з України. Для реалізації цього проекту сировина з полтавського ГЗК повинно поступати на «Ворскла сталь», перероблятися у сталь, потім прокатуватися у сляби, після чого ця напівфабрикат на продукція буде транспортуватися по водному маршруту Дніпро – Чорне море – Дунай – Тиса або по залізничній дорозі у м. Захонь (Угорщина), де буде відбуватися перекочування в листи. Така схема дозволить не лише випускати готовий прокат з високим ступенем рентабельності із своєї сировини, але й продавати продукцію з високою додатковою вартістю на ринках ЄС без будь-яких перешкод чи обмежень зі сторони Єврокомісії.
Наведені приклади показують, що бізнес-групи намагаються повністю використовувати вигідне географічне положення своїх ГЗК, створювати власні схеми збуту продукції світового попиту, ігноруючи вигоди від власної кооперації з сусідніми вітчизняними металургійними підприємствами, які належать конкуруючим бізнес-групам.
Висновки. Держава не може прямо впливати на ситуацію в ГМК та позбавлена можливості отримувати прибуток від ГЗК. Цю галузь економіки контролюють крупні корпоративні структури зі значною часткою іноземного капіталу. Головний центр управління бізнес-групи координує господарський розвиток його підприємств, які знаходяться в різних країнах. Ці бізнес-групи ігнорують явні вигоди від кооперації з вітчизняними металургійними підприємствами, які належать конкурентам. Така корпоративна політика негативно впливає на збалансований розвиток окремих експортоорієнтованих галузей України.
Список літератури
1. Зовнішня торгівля товарами України : Матеріали офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/article/info_boxes?art 6.
2. Катаєв О. Особливості розвитку гірничо-металургійного комплексу Донбасу / О. Катаєв // Економіка України. – 2010. – № 3. – С. 85-88.
3. Конкурентні позиції підприємств гірничо-металургійного комплексу України/ В. Мазур // Економіка України. – 2009. – № 3. – С. 4-9.
4. Реструктуризація мінерально-сировинної бази України та її інформаційного забезпечення: Монографія. – К.: Наукова думка, 2007. – 347 с.
5. Власник Т. О. Україна на світовому ринку залізорудної сировини / Т. О. Власник // Стратегічна панорама. – 2009. –№ 1. – С. 117-124.
6. Компании на рынке : ФПГ // Металл Украины. – 2011. – № 6. – С. 55-57.
|
| |
| |
