| Lam3rok | Дата: Вторник, 25.10.2011, 22:39 | Сообщение # 1 |
|
Зло
Группа: Администраторы
Сообщений: 209
Статус: Offline
| СУТНІСТЬ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ ПОНЯТЬ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ
Мойсеєнко С.Є.,
Батченко Л.В., д.е.н., професор,
Донецький державний університет управління
Постановка проблеми. Розв’язання проблеми формування та реа-лізації стратегії розвитку ЗЕЗ, визначення засад її регулювання на те-оретичному рівні потребує уваги до питань про коректність визначень, пов’язаних з даним поняттям. Економічна наука має низку категорій, пов’язаних з описом економічної взаємодії суб’єктів різних країн, суб’єктів національного, транснаціонального та супранаціонального рівня: «міжнародні економічні відносини», «міжнародне спів-робітництво», «міжнародні та зовнішньоекономічні зв’язки» «зовні-шньоекономічна діяльність». Огляд літературних та нормативно пра-вових джерел показує, що єдності в розумінні сутності та ієрархії цих понять в науці немає.
Метою дослідження виступає систематизація та обґрунтування сутності зовнішньоекономічної діяльності в системі понять економі-чної науки
Викладення основних результатів. Міжнародні економічні відно-сини в літературі трактуються як відображення «господарських зв’язків між державами, регіональними об’єднаннями, підприємствами, фірмами, установами… для виробництва і обміну товарами і пос-лугами, матеріальними та фінансовими ресурсами» [1, с. 5]. При цьому авторами реалізується методологічний підхід, за якого міжнародні економічні відносини виділяються:
на макрорівні – форми і способи зв’язків національних економік у світовому господарстві: зовнішня торгівля, міжнародна міграція факторів виробництва;
на мікрорівні – особлива сфера діяльності національних економі-чних одиниць, орієнтована на зовнішньоекономічні зв’язки і заснована на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва [2, с. 32].
А. Філіпенко вказує, що міжнародні економічні відносини – це сукупність різноманітних економічних відносин між державами і на-родами, іншими суб’єктами еконоімчного співробітництва, які розви-ваються за умов швидкоплинної та широкомасштабної науково-технічної революції і утворюються у складі полісної гетерогенної си-стеми, яку представляє собою світове господарство [3, с. 11].
М. Дідківський пише, що «міжнародні економічні відносин охоп-люють всі економічні операції, які здійснюються між господарськими суб’єктами країни та їх іноземними партнерами» [4, с. 36].
Зважаючи на те, що будь-які соціально-економічні відносини слід розуміти як сукупність соціально організованих форм зв’язків між суб’єктами соціально-економічної системи з приводу задоволення потреб, які формуються при виконання ними своїх функцій і реалізу-ються в ході індивідуального та спільного використання її об’єктів; варто зазначити, що міжнародні економічні відносини є формою реа-лізації зв’язків (виробничих, торговельних, фінансових та ін.) між рі-зними суб’єктами світової економіки.
Даний підхід вимагає уваги до поняття «міжнародних» або «зов-нішньоекономічних зв’язків» (ЗЕЗ). Деякі автори вважають ЗЕЗ ком-плексною системою різнобічних форм міжнародною співробітництва держав та їх суб'єктів у різних галузях економіки [5]. М. Дідківський конкретизує зміст ЗЕЗ, відносячи до їхнього складу «форми реалізації міждержавних відносин у галузі виробничого, торгового та науково-технічного співробітництва і валютно-фінансових відносин… і суку-пність зовнішньоекономічних операцій підприємств, організацій різ-них форм власності» [4, с. 19].
Таким чином, трактування ЗЕЗ у вказаних літературних джерелах певним чином суперечить науковому розумінню соціально-економічних відносин, в т.ч. і міжнародних, оскільки визначає їх як 1) власне відносини у визначенні О.Гребельника; 2) як форму реалізації відносин у визначенні М. Дідківського. Таке явище є цілком зрозумі-лим, зважаючи на циклічний характер причинно-наслідкових зв’язків між будь-якими явищами в економічній сфері, однак з точки зору яс-ності категорійного апарату економічної науки слід вказати, що зв’язок – це іманентна властивість світової економіки як соціально-економічної системи. Спосіб реалізації зв’язку поступово, в перебігу історичного процесу, інституціоналізувався в певні види міжнародних відносин, тобто виникли інститути (в розумінні правил, усталених форм взаємодії) реалізації зв’язків.
Співробітництво у розумінні спільної або взаємно скоординованої діяльності виступає найпростішою, але не єдиною формою реалізації міжнародних економічних відносин. Окрім співробітництва останні можуть реалізовуватися у формі протистояння, або у проміжних між цими крайностями формах.
На рівні окремих суб’єктів світової економіки можна говорити про діяльність, яка складається з певних операцій. В закордонній практиці подібне явище отримало назву міжнародної економічної діяльності, а для комерційних операцій – міжнародного бізнесу, міжнародних операцій (іnternatіonal economіc actіvіty, іnternatіonal busіness, іnternatіonal transactіons), а з точки зору окремих країн – зовнішньое-кономічної діяльності. Цікавим є те, що в бізнесовому мовленні анг-лійською поняття зовнішньоекономічної діяльності (foreіgn economіc actіvіty) майже не зустрічається, перевага віддається поняттю міжна-родної діяльності у економічному сенсі. Однак для України саме по-няття ЗЕД є традиційно використовуваним в нормативній, науковій традиції та практиці.
Відповідно до вітчизняного законодавства ЗЕД – це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів го-сподарської діяльності заснована на взаємовідносинах як на території України, так і за її межами [6]. Серед відмітних особливостей даного визначення варто виділити наступне:
1) ЗЕД – це вид діяльності виключно суб’єктів господарювання, які, як виявляється в більш прискіпливому аналізі [7], являють собою тільки підприємницькі структури: фізичних осіб-підприємців, юри-дичних осіб, об’єднань, структурних підрозділів юридичних осіб України та іноземних суб’єктів господарювання, комерційних органі-зацій, створених органами влади та місцевого самоврядування;
2) в такому випадку із ЗЕД випадають фізичні особи, що не є суб’єктами підприємницької діяльності, а значить відповідно до віт-чизняного законодавства ЗЕД не охоплює таку форму міжнародних економічних відносин як міжнародна міграція у всіх її проявах (ту-ризм, переїзди на ПМЖ, біженці, наймані робітники);
3) держава як агрегований суб’єкт також випадає з міжнародних економічних відносин, коли здійснює геоекономічну політику, гума-нітарну допомогу та ін.; варто зазначити, що державні підприємства в даному випадку виступають юридично квазісамостійними суб’єктами підприємництва з відносно відокремленими майном та зобов’язаннями; ознакою їх участі в ЗЕД є право на здійснення комерційних операцій;
4) не зважаючи на той факт, що формами ЗЕД у відповідному За-коні України зазначені і міжнародні організації, і спеціальні економічні зони, не зрозуміло, як це відповідає нормі того ж закону про підп-риємницьку діяльність суб’єктів господарювання, яка неявним чином міститься у визначенні ЗЕД.
Висновки. В цілому ієрархія вищезазначених понять представлена на рис. В контексті її розгляду можна стверджувати наступне:
держава може виступати суб’єктом міжнародних відносин і суб’єктом міжнародних економічних (з власної точки зору і зовніш-ньоекономічних) зв’язків;
розвиток зовнішньоекономічних зв’язків країни передбачає увагу до всіх форм та способів реалізації міжнародних економічних відно-син, тоді як розвиток зовнішньоекономічної діяльності передбачає увагу до міжнародних підприємницьких операцій суб’єктів господа-рювання країни;
розвиток зовнішньоекономічної діяльності може бути локалізо-ваних на рівнях окремого суб’єкта підприємництва (власне, його са-морозвиток), на місцевому та регіональному рівнях влади, галузевому рівні самоорганізації окремих суб’єктів господарювання (стимулю-вання і сприяння – обмеження і протидія), на державному рівні (реа-лізація державної політики регулювання зовнішньоекономічної дія-льності);
Рисунок – Ієрархія понять, пов’язаних з участю країни
в світовій економіці
вплив на розвиток зовнішньоекономічних зв’язків країни може здійснюватися лише в рамках реалізації зовнішньоекономічної стра-тегії держави або державних органів і органів місцевого самовряду-вання адміністративно-територіальних одиниць в межах повноважень, наданих центральними органами влади або законодавством;
самовплив на розвиток ЗЕД окремих суб’єктів господарювання може розглядатися як частина розвитку ЗЕД країни лише в агрегова-ному вигляді і в контексті нормативно-правових та організаційних умов, створених державою.
Література
1. Міжнародні економічні відносини: Навчальний посібник / Л.В. Батченко, О.Г. Ткаченко, Є.І. Кулик, Л.В. Чорна. – Донецьк: До-нДУУ, 2009. – 259 с.
2. Філіпенко А.С. Міжнародні економічні відносини: історія: Під-ручник. – К.: Либідь, 2006. – 392 с.\
3. Дідківський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навч.посіб. Реком. Мін.освіти і науки України. ─ К.: Знання, 2006. ─ 463 с.
4. Мойсеєнко СЕ відносини
5. Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Під-ручник.- К.: ЦНЛ, 2004. – 384 с.
6. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-ХІІ зі змінами та доповненнями [Електронний ресурс] – Режим доступу - http://zakon1.rada.gov.ua/cgі-bіn/laws/maіn.cgі?nreg=959-12.
7. Вишняков А.М. Регулирование внешнеэкономической деятель-ности в Украине. – Харьков: Одиссей. – 2006. – 226 с.
|
| |
| |
