Кисіль Л.Н., викладач
Донецький державний університет управління
м. Донецьк, Україна

Після здобуття незалежності Україна успадкувала сформовану фактично піввіку тому і вдосконалену на початку 90-х років минулого століття солідарну пенсійну систему, яка фінансово ґрунтувалася на розподілі бюджетних коштів у вигляді пенсій, орієнтувалася на планову модель економіки, переважно адміністративне управління, і крім того, передбачала багато пільг і соціальних гарантій, скоріше, властивих системі соціальної допомоги, ніж власне пенсійній системі.
Така система в умовах ринкових змін в економіці, що супроводжувалася кризовими явищами : падінням виробництва, інфляцією, скороченням кількості зайнятих в реальному секторі економіки, сама почала зазнавати кризи. Країна об’єктивно потребувала побудови нової пенсійної системи, адаптованої до умов ринкової економіки, сучасних світових стандартів у сфері соціального забезпечення. Докорінні зміни в пенсійній системі виявилися нагальною потребою, викликаною глобальними перетвореннями в суспільстві, що розпочалися десятиріччя тому.
Метою дослідження є механізм формування і напрямки розподілу коштів пенсійного фонду.
Зі створенням Пенсійного фонду з’явилися можливості для індивідуальної оцінки внеску роботодавців і працівників до «пенсійного гаманця» та уникнення невиправданих витрат з нього у вигляді соціальних виплат невластивих пенсійній системі. Згодом ці можливості реалізувалися через створення у Пенсійному фонді, згідно з Указом Президента України, у 1998-2000 роках системи персоніфікованого обліку пенсійних справ громадян, через завершене у 2001 році розмежування джерел фінансування соціальних виплат. Водночас перехід на фінансування пенсій через Пенсійний фонд не тільки не міг відразу вирішити всі проблемні питання у сфері пенсійного забезпечення, а навпаки – він висвітлив та окреслив багато проблем та чинників, як в самій пенсійній системі, так і далеко за її межами.
Підвищення обсягів видатків на соціальний захист населення за цих умов необхідне для забезпечення конституційних прав громадян. Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таке право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними .
Найбільш поширений вид соціального забезпечення – пенсійне забезпечення, яке гарантує надання пенсій за віком, у зв’язку з інвалідністю, а також у зв’язку з втратою годувальника.
Пенсійна система охоплює всіх непрацездатних громадян похилого віку, інвалідів, осіб, які втратили годувальника, виплати яким проводяться у формі пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, компенсаційних виплат, додаткових пенсій. Кошти на реалізацію Державної пенсійної програми формуються за рахунок надходжень від: обов’язкових внесків підприємств, установ, організацій; обов’язкових внесків громадян; додаткових та спеціальних зборів (податків); коштів Державного бюджету; інших надходжень. Поряд з цим формуються відповідні структури, які виконують функції додаткового добровільного матеріального забезпечення громадян похилого віку.
Бюджетна система Пенсійного фонду складається з бюджетів головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що включають бюджети управлінь Пенсійного фонду в районах, містах і районах у містах, які є учасниками бюджетного процесу в Пенсійному фонді України.
Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи Пенсійного фонду, становить бюджет Пенсійного фонду, який використовується для аналізу і прогнозування розвитку пенсійної системи. Бюджет Пенсійного фонду складається із дохідної та видаткової частин.
Бюджетний процес у Пенсійному фонді являє собою регламентовану законодавством діяльність, пов'язану зі складанням, розглядом, затвердженням бюджету Фонду. Бюджетний процес передбачає такі етапи: складання проекту бюджету Пенсійного фонду; розгляд і затвердження бюджету; виконання бюджету; складання, розгляд і затвердження звітності про виконання бюджету.
Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему Пенсійного фонду, становить календарний рік і закінчується 31 грудня того самого року.
Проект постанови Кабінету Міністрів України про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік розглядається урядовим комітетом і затверджується на засіданні Кабіне¬ту Міністрів України. Другий і третій етапи бюджетного процесу – розгляд і затвердження бюджету, забезпечуються Пенсійним фондом України. Найтривалішим за часом є четвертий етап бюджетного процесу - виконання бюджету, який охоплює бюджетний рік.
Організовують виконання бюджету Пенсійного фонду України його головні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. У виконанні бюджету беруть участь підприємства, організації та установи всіх форм власності, а також громадяни, пов'язані з бюджетом за доходами та видатками.
Основним джерелом наповнення доходної частини бюджету Пенсійного фонду є власні надходження, які включають:
1) страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
2) суми від фінансових санкцій, застосованих відповідно до чинного законодавства України до юридичних і фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків і використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до законодавства на посадових осіб і громадян за ці порушення, та інші надходження відповідно до законодавства;
3) благодійні внески юридичних і фізичних осіб;
4) добровільні внески;
5) інвестиційний дохід від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах після створення резерву.
Дохідна частина бюджету Пенсійного фонду враховує також надходження коштів державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та згідно із Законом України про державний бюджет на відповідний рік.
Видатки бюджету Пенсійного фонду України розраховують, виходячи з чисельності одержувачів виплат, розміру виплати, яка склалася за попередній період, за кожною бюджетною програмою, а також з урахуванням індексації відповідно до чинного законодавства. Формуються видатки бюджету Пенсійного фонду відповідно до програм, які визначають цілі та спрямування коштів. За рахунок власних надходжень проводиться фінансування таких програм:
1) на пенсійне забезпечення осіб, пенсія яким призначена згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
2) на пенсійне забезпечення осіб, пенсія яким призначена згідно з іншими законодавчими актами в частині, що не перевищує розміру трудової пенсії за віком, на яку має право особа відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

3) на виплату різниці у пенсійному забезпеченні наукових працівників, що відшкодовується за рахунок небюджетних підприємств та установ;
4) на пенсійне забезпечення осіб, яким призначена соціальна пенсія;
5) на виплату надбавок і підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами;
6) на пенсійне забезпечення осіб, які відповідно до законодавства мають право виходу на пенсію раніше встановленого віку;
7) на пенсійне забезпечення осіб, які проживають за кордоном, та іноземних пенсіонерів;
8) на розрахунково-касове обслуговування та оплату за підкріплення готівкою виплати пенсії і грошової допомоги;
9) на керівництво та управління у сфері пенсійного забезпечення;
10) на виготовлення бланків і виплатних відомостей для виконання функцій призначення та виплати пенсій;
11) на створення програмно-технічного забезпечення системи інформаційно-аналітичної підтримки органів Пенсійного фонду України.
Таким чином, видаткова частина бюджету Пенсійного фонду передбачає кошти на проведення фінансування виплати пенсій, покриття тимчасових касових розривів і проведення індексації розмірів пенсій та грошової допомоги.
Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах забезпечують покриття видаткової частини бюджету в міру надходження коштів. У разі їх браку для забез¬печення своєчасної виплати пенсій і грошової допомоги в необ¬хідних сумах головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі проводять перерозподіл коштів: з регіону-донора вилучається перевищення доходів над видатками, а дотаційному регіону надається фінансова допомога. Аналітичний перерозподіл коштів проводиться також у цілому по Україні між головними управліннями Фонду.