Батченко Л.В., д.е.н., професор
Донецький державний університет управління
м. Донецьк, Україна

В умовах зростання взаємозалежності країн світу, тісного переплетіння економік, наростання інтенсивності цих процесів питання ефективного розвитку зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні набувають все більшої актуальності і загальнонаціонального значення, що знаходить своє відображення в роботах провідних науковців цієї галузі знань. Дослідження стану зовнішньоекономічної діяльності в Донецькій області, визначення проблем, що стримують її розвиток, обґрунтування перспективних напрямів її розширення є актуальними для дослідження і з практичної, і з наукової точок зору.
Серед регіонів, що мають найбільш розвинені зовнішньоекономічні зв’язки, виділяється Донецька область, яка має потужний експортний потенціал і забезпечує більш ніж 20% щорічного національного експорту, що підкреслює важливість цього виду економічної діяльності не лише для даної території, а й для країни в цілому.
Мета дослідження – аналіз стану і визначення перспектив розвитку зовнішньоекономічної діяльності Донецької області.
Донецький регіон в Україні займає одне з провідних місць в експорті товарів і послуг. За січень-лютий 2011 року експорт товарів з Донецької області зріс у порівнянні з січнем-лютим 2010 року в 1,7 рази і склав 2,4 млрд. доларів США. Підприємства регіону вивозили продукцію в 96 країн світу [1].
З метою розвитку зовнішніх зв’язків керівництво Донецької області підписало угоди про співробітництво з 12 регіонами іноземних держав (Російської Федерації, Білорусі, Польщі і ін.), Європейською Бізнес Асоціацією і Турецько-українською діловою радою, в рамках яких розширюються ділові зв’язки реального сектору економіки регіону.
Аналіз зовнішньоекономічних операцій Донецької області за 2005-2009 рр. дозволив визначити, що в до кризовий період (2005-2008 рр.) обсяг експорту збільшувався в середньому на 15% щороку. В 2009 р. відбулося різке зменшення експорту підприємствами Донецької області (- 41%) у зв’язку зі зниженням цін і попиту, в першу чергу, на металургійну продукцію на світовому ринку. Значна орієнтація на зовнішні ринки негативно відбилася і на експорті інших груп товарів і ще раз підтвердила значну залежність економіки регіону (як і України в цілому) від кон’юнктури світового ринку [2].
Аналіз географічної структури експорту товарів показав, що щорічно із Донецької області найбільший потік товарів прямує до країн Азії (44,4% за даними 2009 р.), СНД (27,4%) та Європи (17,9%). Ці регіони на протязі останніх років залишаються провідними для регіонального експорту із поступовим збільшенням частки країн Азії, що відповідає загально світовим змінам [2].
Аналіз географічної структури імпортних потоків показав, що у в Донецький регіон в основному надходять товари походженням із країн СНД та Європи, частка яких сягає 79% від загального обсягу. Необхідно зазначити, що у до кризовий період більше половини імпорту поступало на територію області із країн СНД і лише у 2009 р. обсяги (-71,9%) і частка цього регіону значно знизилися (до 38,9%), що відбилося на зростанні частки імпорту із країн Європи (до 40% від загальної суми при річному зменшенні імпортного потоку із європейських країн більш ніж на 50%). Загальне значне зниження імпорту у 2009 р., яке виникло під час економічної кризи, в першу чергу, пов’язане із зменшенням рівня платоспроможності населення [2].
В 2010 р. ситуація покращилася, експорт товарів перевищив 13 млн. дол. США, але його величина залишилася меншою ніж в до кризовий 2008 р. Імпорт в 2010 р. становив 3,1 млн. дол. США, що було більше на 63 % ніж у попередньому році, але менше ніж у 2007-2008 рр. Зовнішньоторговельний обіг товарами у 2010 р. становив 16,2 млн. дол. США, сальдо зовнішньої торгівлі товарами перевищило 10 млн. дол. США.
Іншу складову зовнішньоекономічної діяльності області складає експорт-імпорт послуг. Аналіз обсягів експорту-імпорту послуг в межах Донецького регіону показав, що їх загальний зовнішньоторговельний обіг у 2010 р. становив 965111 тис. дол. США, із яких на експорту припадало 55,6%, а на імпорт, відповідно, 44,4%. Позитивне сальдо у торгівлі послугами свідчить про ефективність зовнішньої торгівлі ними [2].
Слід зазначити, що сальдо у зовнішній торгівлі послугами в межах регіону на протязі 2005-2010 рр. було доданим, найбільший розрив у більш ніж 30 відсоткових пунктів мав місце в 2005 р., найменший – в 2007 р., падіння обсягів експорту-імпорту послуг 2009 р. було значно нижчим, ніж падіння обсягів торгівлі товарами (лише 2% по експорту і майже 19 – по імпорту на відміну від експорту-імпорту товарів, які зменшилися на 35,2% і 60,9% відповідно).
В цілому аналіз обсягів експорту-імпорту товарів і послуг в межах Донецької області показав, що на протязі усього періоду сальдо зовнішньої торгівлі було доданим, розміри експорту значно перевищували імпорт, що виділяло область серед інших регіонів і України в цілому (на протязі 2005-2009 рр. сальдо зовнішньої торгівлі в Україні було від’ємним).
Не дивлячись на позитивні відмінні риси зовнішньоекономічної діяльності Донецької області слід зазначити її деформовану структуру (переважає продукція галузей із високим рівнем матеріалоємності і низькою часткою доданої вартості) і, відповідну, залежність від зовнішньої кон’юнктури. Так, в структурі експорту на недорогоцінні метали і вироби з них припадає більш ніж 75 % від загальної величини (за даними 2009 р.), а в структурі імпорту найбільшу частку займають мінеральні продукти (22,7%), які разом із недорогоцінними металами (14,2%) і продукцією хімічної промисловості (11,5%) становлять майже половину загального обсягу. Частка машин та механізмів в імпорті становить 17,8%, а в експорті – лише 6,4%. І хоча в області приділяється багато уваги питанням модернізації і розвитку промисловості і її певних секторів, результати, які відображені в структурі експортно-імпортних операцій показують відсутність або неефективність змін щодо структурної перебудови економіки регіону.
Уповільнення розвитку зовнішньоекономічної діяльності пов’язано із проблемами залучення іноземних інвестиційних ресурсів, які доцільно використовувати для розвитку експортоорієнтованих виробництв, що мають більш високий рівень доданої вартості ніж у металургійній галузі і виступають основою інноваційного розвитку і перебудови економічної структури регіону. Так, на кінець 2009 р. величина капіталу нерезидентів на території області становила 1649,6 млн. дол. США, в основному це капітал нерезидентів із країн ЄС (85 %). Частка Донецької області за обсягами прямих іноземних інвестицій є помітною у порівнянні із іншими регіонами України, але складає лише 4% від загальної суми по Україні. Тобто, цей ресурс зростання і розвитку зовнішньоекономічної діяльності використовується лише в обмежених розмірах, хоча модернізація підприємств регіону, в тому числі і тих, які здійснюють ЗЕД, потребує значно більших вкладень капіталу.
Таким чином, на сучасному етапі розвитку зовнішньоекономічної діяльності Донецької області можна визначити немало проблем, які потребують вирішення і уповільнюють її ефективний розвиток.
Виділення основних проблем дозволяє визначити і напрями розвитку зовнішньоторговельної складової економічної діяльності Донецької області. До них доцільно віднести:
впровадження інноваційних проектів, які дозволять більш економічно використовувати ресурси, підвищити якість продукції і послуг, підвищити тим самим ефективність здійснення зовнішньоекономічної діяльності;
модернізація виробництва та виробничих технологій, підвищення якості продукції до європейських стандартів, впровадження і розвиток унікальних виробництв на основі використання науково-технічного потенціалу регіону, його залучення у пріоритетні види і сфери діяльності;
розширення ринків збуту продукції підприємств області, освоєння нових сегментів зовнішнього ринку, оптимізація зовнішньої торгівлі шляхом удосконалення структури експорту та імпорту;
розробка і впровадження механізмів державного стимулювання розвитку експортоорієнтованих виробництв, використання режиму максимального сприяння для підприємств, що забезпечуватиме розвиток і комерціалізацію сучасних науково-технічних досягнень і імпорт новітньої високотехнологічної продукції і послуг;
розширення системи заходів щодо налагодження відносин з країнами-партнерами на регіональному рівні, укріплення іміджу підприємств – учасників зовнішньоекономічної діяльності, формування розвинених інформаційних систем задля інформування іноземних партнерів про потенційні можливості підприємств регіону;
формування системи захисних заходів для підприємств, що забезпечуватиме технологічне удосконалення інших виробництв і відповідатиме національним інтересам і пріоритетам розвитку із врахуванням членства України у світовій організації торгівлі і прагнення членства в інших міжнародних і регіональних угрупуваннях.

Література

1. Соціально-економічне становище Донецької області за січень-березень 2011 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.donetskstat.gov.ua/region/ek.php?dn=0311.
2. Держаний комітет статистики України. Офіційний сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua.