АНАЛІЗ ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ УКРАЇНИ Хмеленко Ірина Іванівна, аспірант
Харківський національний економічний університет
м. Харків, Україна
Традиційно основу українського товарного експорту становить продукція металургійної промисловості, машинобудування, хімічної та нафтохімічної промисловості, агропромислового комплексу, легкої, харчової і місцевої промисловості. Для України характерним є домінування в експорті такої промислової продукції, яка потребує значних виробничих потужностей, але не має суттєвого наукового змісту. ЇЇ виготовлення супроводжується надмірними навантаженнями на навколишнє середовище.
У довгостроковій перспективі така спеціалізація неминуче приведе до закріплення за державою несприятливого статусу в системі міжнародних кооперацій та поділу праці, її перетворення на макросуб’єкти допоміжного, екологічно брудного виробництва.
Мета дослідження аналіз структури експортної діяльності в Україні та розробка необхідних засобів для збудування конкурентоспроможної промисловості.
Експортна політика, як у масштабах країни, так і на фірмовому рівні, нерозривно пов’язана з широким спектром регулюючих, управлінських заходів. Кожною державою проводиться політика підтримки вітчизняного товаровиробника.
Машинобудування має велике значення для зміцнення економіки України і становлення її як незалежної високорозвиненої держави. Створюючи найбільш активну частину основних виробничих фондів (знаряддя праці), машинобудівна промисловість істотно впливає на темпи і напрями науково-технічного прогресу в різних галузях народного господарства, зростання продуктивності праці, інші економічні показники, які визначають ефективність розвитку суспільного виробництва [1].
Гальмівним для розвитку машинобудування в Україні є невеликі обсяги інвестицій в цю галузь. Основними джерелами інвестицій у цій галузі є власні кошти – близько 70%, кредити банків – 10% та кошти державного бюджету – лише 5% [2]. Тому потрібно підвищувати інвестиційну активність машинобудівної галузі для покращення фінансових результатів діяльності та конкурентоспроможності продукції.
Динаміку вартісних показників експорту і імпорту ілюструють рис. 1 і 2 відповідно.
Рисунок 1 – Динаміка вартісних показників експорту України, тис.дол.США
У період з 2008-2009 рр. експорт машин, устаткування і транспортних засобів мав тенденцію на зменшення. Частка експорту продукції машинобудування залишалася значною, але зменшилась в порівнянні з 2008 р. до значення 79,1% (у 2009 р.) від загального об'єму експорту країни. Зменшення вартісних показників експорту проходило за рахунок зменшення фізичних об'ємів постачань, не дивлячись на збільшення контрактних цін [2].
Аналізуючи дані, можна відзначити, що експортні і імпортні постачання у вартісному виразі мають позитивну динаміку за період 2005-2008рр. Наприклад, український експорт в 2005 р. склав 34286748,26 тис. дол. США, а в 2008 р. експортовано вже на суму 66954429,8 тис.дол. США. У період з 2005-2008 рр. експорт машин, устаткування і транспортних засобів збільшувався вищими темпами. Проте частка експорту продукції машинобудування залишалася значною, і її максимальне значення склало 127,4% (у 2008 р.) від загального об'єму експорту країни. Збільшення вартісних показників експорту проходило як за рахунок збільшення фізичних об'ємів постачань, так і за рахунок збільшення контрактних цін. Особливий попит на зовнішніх ринках має не тільки військова техніка, але і енергетичне устаткування, устаткування для металургії, бурове устаткування, навантажувачі, трактори, вагони [2].
Рисунок 2 – Динаміка вартісних показників імпорту України,
тис.дол. США
Однією з причин нерозвиненості машинобудівного комплексу є необґрунтована присутність на внутрішньому ринку закордонних виробників. На сьогодні обсяг імпорту продукції машинобудування більш як в 1,5 рази перевищує обсяг її експорту. Частка імпортної продукції у внутрішньому споживанні досягла 57,8%, а власного виробництва – 42,2%. Темпи імпорту машинобудівної продукції значно випереджають темпи експорту, що негативно впливає на торговельний баланс та збільшує його від'ємне сальдо.
Відсутність у підприємств машинобудівного комплексу досвіду маркетингової діяльності і необхідних фінансових ресурсів було і залишається одним з основних чинників, які перешкоджають посиленню ролі галузі у формуванні експорту країни.
Доля імпорту машин, устаткування і транспортних засобів в загальному об'ємі імпорту країни за період 2005-2009 рр. коливалася в межах 34,2-46,8%, це дещо перевищує показники експорту аналогічної продукції. Зростання імпорту відбувається переважно за рахунок ввезення вантажних і легкових автомобілів, автобусів, устаткування, що купується для модернізації і оновлення застарілих виробничих фондів [3].
Шанси зберегти машинобудівну галузь як експортно-орієнтовану є, оскільки вона має певний потенціал, який необхідно використовувати і розвивати для нарощування конкурентних переваг. Крім того, державна політика має бути здатною впливати на підвищення конкурентоспроможності підприємств машинобудування. Мова йде про створення конкурентного захисту для підприємств з боку держави.
Перспективи розвитку експортно-орієнтованого спрямування в умовах приєднання до угод ВТО істотною мірою залежать від того, як машинобудівні підприємства зможуть реалізувати свої переваги, потенціал і підвищити ефективність діяльності в умовах посилення внутрішньої і зовнішньої конкуренції на ринку.
Для досягнення перетворення підприємств машинобудування у ефективний, конкурентоспроможний, експортно-орієнтований комплекс, який динамічно розвивається, інтегрований у систему міжнародного розподілу праці необхідно за рахунок поліпшення інвестиційної привабливості підприємств, підвищення конкурентоспроможності продукції машинобудування, розширення ринку збуту машинобудівної продукції, реструктуризації комплексу машинобудування, що потребує: впровадження нових технологій; модернізація діючих підприємств; створення нових високопродуктивних виробництв; поліпшення сервісного обслуговування продукції в період усього життєвого циклу; розвиток внутрішнього ринку продукції машинобудування; технічне переоснащення; забезпечення державної підтримки експорту машинобудівної продукції; прискорення процесів структурної перебудови машинобудування в напрямку створення корпоративних науково-технічних комплексів, здатних до ефективного розвитку в умовах нестабільного ринку.
Таким чином, сучасні машинобудівні експортно-орієнтовані підприємства в цілях підвищення своєї конкурентоспроможності на зовнішньому ринку повинні вибудовувати свої стратегії і плани відповідно до існуючих особливостей і тенденцій міжнародної торгівлі, враховуючи зовнішні та внутрішні фактори впливу, а також постійно проводити моніторинг ринку з метою виявлення нових тенденцій.
Література
1. Мерчанський В. В. Конкурентоспроможність підприємства та управління стратегією його розвитку : Колективна монографія /
В. В. Мерчанський, В. М. Клочко, І. М. Клочко. – Х. : РВВ ХДЗВА, 2010. – 157 с.
2. Офіційний сайт Українського статистичного управління [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ck.ukrstat.gov.ua.
3. Офіційний сайт Державної установи «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://smida.gov.ua.