СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ БЛИЗЬКОГО ТА СЕРЕДНЬОГО СХОДУ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ Ковальчук Т.Г., к.е.н., доцент
Грицюк І.В., студентка
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини
м. Умань, Україна
В сучасних умовах просування інтересів України на Близькому Сході (БС) здійснюється цілеспрямовано та на системній основі. Регіон БС попри несприятливі наслідки глобальної фінансової кризи за-лишається важливим для збуту української продукції. Україні на БС доцільно просувати свої інтереси, в першу чергу, у високотехнологі-чних сферах, таких як авіабудування, використання космосу у мирних цілях, військово-технічній сфері, нафтогазове видобування та нафтопереробка, що є досить актуальним на сучасному етапі розвитку.
Мета дослідження - Виявити основні проблеми та перспективи на шляху співробітництва України із країнами Близького та Середнього Сходу в економічній сфері.
Між Україною та країнами Близького Сходу створено дієву дого-вірно-правову базу для всебічного розвитку двосторонніх відносин, здійснення ефективного співробітництва на всіх рівнях – міждержав-ному, міжурядовому, міжвідомчому та міжрегіональному. Це пов’язано із рядом чинників, які впливають на співробітництво [1].
Серед об'єктивних чинників економічних стосунків, які позитивно можуть вплинути на розвиток торгово-економічних відносин України з країнами БС, необхідно відзначити наступне. В Україні сформована значна діаспора країн БС, існує досить дієздатна й активна кількість представників ділових кіл, потенціал яких може сприяти розвитку двосторонніх бізнес контактів. Кількість представників ісламського світу в Україні за роки незалежності збільшилася від 1,2 до 2,3 млн. чол., що складає близько 5% населення держави [2].
В той же час, більша кількість країн БС становлять значний інтерес для України як перспективний ринок товарів, послуг і технологій, транспортний, транзитний, торговельно-фінансовий і туристичний центр. У свою чергу, Україна приваблює великим промисловим та науково-технічним потенціалом, широкими транзитними можливос-тями. Через територію України проходять важливі транспортні кому-нікації, які з’єднують Європу з країнами Середнього Сходу та Центральної Азії. Географічна близькість України та країн БС, зруч-ність морського та повітряного сполучення, взаємодоповнюючий ха-рактер національних економік, створюють об’єктивні передумови для успішної розбудови взаємовигідного торговельно-економічного спів-робітництва з близькосхідними країнами.
За даними держкомстату України простежується поступове зрос-тання експорту української продукції до країн БС. Так, за період 2001-2010 рр. Україна, в цілому, залишається експортером власної продукції до Азербайджану, Вірменії, Бахрейну, Грузії, Єгипту, Єме-ну, Ізраїлю, Іраку, Ісламської Республіці Іран, Йорданії, Катару, Ку-вейту, Лівану, Об’єднаних Арабських Еміратів, Оману, Палестинської Території, Саудівської Аравії та Туреччини [3].
Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами відображає зменшення як експортних, так і імпортних показників двосторонньої торгівлі, що було зумовлено впливом негативних наслідків світової фінансової кризи протягом 2008-2009 рр.
Протягом кінця 2009 – початку 2010 рр. відносини України з кра-їнами БС характеризуються високим рівнем політичного та торгове-льно-економічного співробітництва. Серед найбільш перспективних напрямів співробітництва з країнами БС в економічній сфері, які реа-лізує Україна на початку 2010 року – це енергетика, нафтовидобуван-ня, нафтопереробка, хімічна промисловість, будівництво, машинобу-дування, суднобудування, авіабудування, використання космосу у мирних цілях, а також культурно-гуманітарне співробітництво.
Нині успішно реалізується проект за участю НАК «Нафтогаз України» з видобутку вуглеводної сировини з країнами арабського Сходу, передусім з такими країнами, як Єгипет, ОАЕ, також у 2010 р. актуалізувалася співпраця з Іраком, Лівією, Алжиром. В рамках реалізації Концесійної угоди на проведення нафтової розвідки та експлуатації українська Компанія продовжує здійснювати кроки з освоєння концесійної ділянки Алам Еш-Шавіш на території Західної Пустелі Єгипту та протягом 2010 року передбачається вийти на комерційний рівень видобутку продукції із подальшою її реалізацією.
Однак, протягом 2009 – початку 2010 рр. відбулось відчутне зменшення питомої ваги прямих іноземних інвестицій (ПІІ) з країн БС в економіку України, що склало 300 млн. дол. США, або 0,8% від загального обсягу ПІІ. Таким чином, розвиток співпраці України з країнами БС в інвестиційній сфері, ситуація із його реалізацією є незадовільною. Основні причини низького рівня співробітництва між Україною та країнами БС щодо інвестиційної діяльності: відсутність реальних правових гарантій захисту інвестиційних проектів та існуючі проблеми з поверненням вже вкладених капіталів, відсутність гарантованої виплати процентів по інвестиційним вкладенням; невирішеність проблеми налагодження прямих банківських розрахунків, що змушує комерційні структури обох країн здійснювати розрахунки через треті країни, або із запровадженням різноманітних непрозорих схем. Зазначена ситуація створює умови для переведення частини фінансової діяльності комерційних структур обох країн у “тіньовий” сектор.
Особливе значення щодо співробітництва між Україною та країнами БС має енергетична сфера. В Енергетичній стратегії України на період до 2030 року перспективними джерелами імпорту енергоносіїв визначаються, зокрема, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Ірак, Кувейт тощо.
Важливість подальшого розвитку співпраці України з країнами БС зумовлена тим, що: 1) це надасть потужний імпульс розвитку вітчизняного машинобудування, нафтохімічного комплексу та науково-дослідних робіт у цій сфері, створенню нового рівня співпраці зі світовими нафтогазовими компаніями та інститутами; 2) сприятиме співпраці між Україною та Іраком в енергетичній сфері щодо вирішення завдань диверсифікації джерел надходження енергоносіїв до України; 3) визначається особливим значенням (Іраку) для України в енергетичній сфері, як його енергетичним потенціалом, так і розташуванням на перетині найважливіших енерготранспортних коридорів, до яких може залучатися Україна [4].
Таким чином, для подальшого ведення двостороннього діалогу з країнами БС, Україна може продовжити узгоджувати принципи та механізми економічного співробітництва, що у подальшому позитивно відобразиться на міждержавних економічних стосунках. Поліпшенню відносин може сприяти удосконалення й укріплення законодавчої бази щодо захисту інвестицій і торговельно-економічної співпраці з близькосхідними країнами. Украй важливим є проведення Україною реформ, які стосуються зовнішньоторговельних зв'язків та фінансового обліку, а також міжнародного економічного суддівства.
Література
1. Офіційний сайт Міністерства закордонних справ України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mfa.gov.ua.
2. Офіційний сайт Європейсько-арабського фонду міжкультурних комунікацій [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.euroarabia.com.ua/index.php
3. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua
4. Пікалов В. С. Сучасний стан та перспективи розвитку торгово-економічних відносин України з країнами Близького Сходу / В. С. Пікалов // Економіка і управління. – 2011. – № 1. – С. 149-154.