Попова Т.Л., ст. викладач
Поцелова Т.В., студентка
Донбаський державний технічний університет
м. Алчевськ, Україна

Особливостям сучасного розвитку економічних відносин характерне домінування процесів міжнародної економічної інтеграції. Посилення взаємозалежності країн, поява великих економічних просторів, прискорення науково-технічного прогресу, як наслідки інтеграційних процесів, сприяють появі елементу невизначеності. Тому діяльність підприємств потребує постійної адаптації до швидкозмінних умов та застосування стратегічного планування, як засобу ефективної діяльності підприємства у майбутньому. Адже стратегічне планування є процесом прийняття рішень щодо довгострокової перспективної діяльності підприємства і визначення засобів та економічних інструментів, за допомогою яких поставлені цілі можуть бути досягнуті [1, c. 104].
Мета дослідження полягає в обґрунтуванні важливості стратегічного планування зовнішньоекономічної діяльності підприємств в умовах інтеграційних процесів.
Правильно розроблена стратегія та успішне її використання сприяє підвищенню загальної ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Стратегічне планування може ставити перед собою наступні завдання:
1) адаптація підприємства до прогнозованих змін зовнішнього середовища;
2) набуття надійної позиції на ринку;
3) забезпечення фінансової стійкості;
4) передбачення можливих загроз;
5) формування господарської політики та стратегії фірми.
В процесі планування підприємство самостійно визначає пріоритети того чи іншого завдання при виході на зовнішні ринки, залежно від специфіки зовнішньоекономічної діяльності та найбільш впливових на підприємство тенденцій розвитку економіки[2, c.14-16].
Планування зовнішньоекономічної діяльності та вдосконалення стратегічного менеджменту – це необхідні складові діяльності підприємства в умовах інтеграційних процесів. Об’єктивними причини цьому є прагнення підприємств:
 одержати додатковий прибуток за рахунок більш повного використання переваг міжнародної економічної інтеграції;
 передбачити несприятливі дії зовнішніх факторів, різноманітні непередбачені обставини, котрі можуть відбуватися на світовому ринку;
 визначити яким буде ринок у майбутньому, в якому буде розвиватися підприємство, чого чекають споживачі від нього, які його можливості у збільшенні експортного потенціалу, обсягу продажу і т.д.
Отже, стратегічне планування – це основа для ефективної зовнішньоекономічної діяльності, тому що підприємство може перевірити правильність основних параметрів планування своїх дій на світовому ринку, які суттєво вплинуть на підвищення ефективності його діяльності.
Розробка зовнішньоекономічної стратегії дає змогу:
 зосередитись на більш важливих проблемах зовнішньоекономічної діяльності;
 визначити й скоординувати дії з реалізації місії й основних цілей підприємства в сфері зовнішньоекономічної діяльності;
 визначати шляхи перетворення підприємства в новий стан (який бізнес припинити, який продати, у який перейти, з яким об’єднатися) та способи використання необхідних для цього ресурсів.
Розробка стратегії створює стратегічний потенціал у вигляді сукупності матеріальних умов виробничої діяльності, а також професійних і творчих навичок персоналу.
Таким чином, ефективне стратегічне планування повинне забезпечити підприємству:
1) конкурентні переваги у сферах, де є найбільші шанси на успіх;
2) визначити види продукції, за допомогою яких цього можна досягти;
3) відшукати шляхи нейтралізації суперників.
Стратегія являє собою фундамент практичної діяльності підприємства на світовій арені, координації його окремих напрямів та процесу адаптації до зовнішньоекономічного середовища.

Література

1. Кириченко О. А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності : навч. посібник / О. А. Кириченко. – К. : Знання-Прес, 2002. – 384 с.
2. Міщенко А. П. Стратегічне управління : навч. посібник /
А. П. Міщенко. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 336 с.