Фабін І.Я., аспірант
Національний лісотехнічний університет України,
м. Львів, Україна

Економічна безпека регіону в піраміді рівнів економічної безпеки знаходиться після глобальної, міжнародної, національної, але перед економічною безпекою підприємства. Отже, можна сказати, що їй відведена роль проміжної ланки.
Проблемам економічної безпеки присвячені праці багатьох вчених, як українських та і вчених ближнього на далекого зарубіжжя. Проте їх праці в основному присвячені аналізу економічної безпеки на глобальному, національному рівнях. Також достатньо широко досліджено економічну безпеку підприємства. Рівень економічної безпеки на регіональному рівні досліджено лише поверхнево.
Метою дослідження є визначення економічної безпеки регіону та її оцінка є важливої складовою дослідження на даному етапі розвитку економіки як України, так і світу.
Планово–адміністративна економіка ніколи не займалася політикою регіонального розвитку. Із зміною державного устрою і формування національної політики України, виникла гостра потреба у розробці концепції державної регіональної політики. Така концепція була прийнятий 25 травня 2001 року [3].
Саме в ній були визначені складові економічної безпеки регіону:
- економічна незалежність, що означає контроль регіональної влади над регіональними ресурсами; досягнення такого рівня виробництва, якості продукції, який би забезпечував конкурентоспроможність та можливість на рівних засадах з усіма брати участь в міжрегіональній і міжнародній торгівлі, коопераційних зв'язках і обміні науково-технічними досягненнями;
- здібність до розвитку і прогресу – створення сприятливого клімату для інвестицій і інновацій, модернізація виробництва, підвищення професійного, освітнього і культурного рівня працівників;
- стабільність регіональної економіки, яка б забезпечувала захист власності у всіх її формах; створення сприятливих умов і гарантій для підприємницької діяльності; стримування факторів, здатних дестабілізувати ситуацію (боротьба з криміналітетом в економіці, недопущення серйозних розривів в розподілі доходів і т.д.).
Всі три складові сприяють досягненню соціально-економічної безпеки на регіональному рівні, але існує ряд перешкод, які можна визначити як загрози економічній безпеці. На думку деяких науковців проблема полягає в тому, що економічній безпеці регіонів сьогодні загрожує не лише правова невизначеність багатьох питань, неврегульованість взаємовідносин регіонів з центральними органами виконавчої влади, руйнування науково-технічного потенціалу, відсутність чіткої системи охорони навколишнього середовища, тінізація економіки, зростання економічної злочинності, низька професійна компетенція управлінських кадрів регіональних органів управління, але і головне – відсутність пріоритетів в їх соціально-економічному розвитку [2].
Необхідність забезпечення соціально-економічної безпеки на регіональному рівні зумовлена цілим рядом факторів, найважливішими серед яких є регіональні особливості характеру та результатів праці, соціально-демографічні і ін. Важливою особливістю забезпечення соціально-економічної безпеки регіону є поєднання розвитку соціальної сфери за рахунок власних регіональних ресурсів з державним регулюванням і субсидуванням соціального розвитку регіонів [2].
Економічна безпека системи будь-якого рівня ієрархії характеризується значним числом показників, що ускладнюють її аналіз й оцінювання. Щоб повною мірою врахувати вплив усіх показників, що беруть участь у дослідженні, без істотної втрати інформації, деякі автори пропонують скористатися для оцінювання стану економічної безпеки процедурами багатомірного статистичного аналізу [4].
Часто для оцінювання стану економічної безпеки використовується таксономічний метод. Перевагою цього методу є перехід від вихідної системи показників до одного інтегрального показника економічної безпеки. Багатьма авторами пропонується використати різні процедури кластерного аналізу для оцінювання систем економічної безпеки.
І.В.Запоточний та В.І.Захарченко вважають, що для оцінювання економічної безпеки території можна використовувати наступні методи [1]: визначення основних мезоекономічних показників і порівняння їх із пороговими значеннями, за які приймають значення, не нижчі від середньосвітових; оцінювання темпів економічного зростання території за основними мезоекономічними показниками й динамікою їх зміни; методи експертного оцінювання опису кількісних та якісних характеристик досліджуваної території; метод аналізу й опрацювання сценаріїв; методи оптимізації; ігрові методи; методи корисності; методи розпізнавання образів; методи теорії нечітких систем; методи багатовимірного статистичного аналізу; метод процедурного аналізу.
Отже, доцільно зазначити що уже існують деякі розробки у даній сфері, проте їх недоліком є відсутність комплексного підходу до проблеми моделювання процесу оцінювання та управління економічною безпекою регіону.

Література

1. Запоточний І. В. Державне регулювання регіональної економіки: Навч. посіб./ І. В. Запоточний, В. І. Захарченко; Ред. В. І. Захарченко. – Харків : Одіссей, 2003. – 592 с.
2. Козаченко Г. В. Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення : Монографія / Г. В. Козаченко, В. П. Пономарьов, О. М. Ляшенко. – К.: Лібра, 2008. – 280 с.
3. Концепція державної регіональної політики [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua.
4. Медвідь М. М. Фінансова безпека регіонів України (на прикладі Харківської області) : автореф. дис. канд. екон. наук : 08.00.05 / М. М. Медвідь. – Полтава, 2008. – 20 с.