Сайт сотрудников высшей школы
Форма входа
Поиск
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 54
Друзья сайта
  • Сайт ДонГУУ
  • Wiki
  • Сайт ДонНТУ
  • Сайт ДонНУЭТ
  • Воскресенье, 05.05.2024, 20:21
    [ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
    • Страница 1 из 1
    • 1
    Форум » Конференция » Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах інтеграційних і глобалізацій » УПРАВЛІННЯ ЭКОЛОГІЧНОЮ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПРОДУКЦІЇ (Кисельова Г.Г.)
    УПРАВЛІННЯ ЭКОЛОГІЧНОЮ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПРОДУКЦІЇ
    Lam3rokДата: Среда, 18.05.2011, 00:22 | Сообщение # 1
    Зло
    Группа: Администраторы
    Сообщений: 209
    Репутация: 9999
    Статус: Offline
    УПРАВЛІННЯ ЭКОЛОГІЧНОЮ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

    Кисельова Г.Г.
    ДВНЗ «Національний гірничий університет»
    м. Дніпропетровськ, Україна

    В умовах ринкової економіки підприємство орієнтується не на виробництво, а, передусім, на збут продукції, воно вимушене освоювати нові моделі комерційної політики, вчитися виживати в умовах жорсткої конкуренції за рахунок адаптації до непростої ринкової ситуації, що міняється, знаходити способи боротьби із зарубіжними конкурентами на зовнішніх і внутрішніх ринках. Боротьба за споживача на внутрішніх і зовнішніх ринках вимагає створення дійсно конкурентоспроможних товарів.
    Метою дослідження є розробка напрямів управління екологічною конкурентоспроможністю продукції підприємств.
    Конкурентоспроможність можна визначити як комплексну характеристику товару, що визначає його перевагу на ринку в порівнянні з аналогічними виробами-конкурентами як по мірі відповідності конкретної суспільної потреби, так і за витратами на його задоволення, яка забезпечує можливість реалізації цього товару в певний момент часу на конкретному ринку.
    Конкурентоспроможність продукції залежить від безлічі чинників, які можна розділити на дві основні групи: зовнішні і внутрішні чинники.
    Зовнішні чинники конкурентоспроможності продукції: рівень конкурентоспроможності країни, рівень конкурентоспроможності галузі, регіону, рівень конкурентоспроможності організації, що випускає товар, сила конкуренції на виході і вході системи, сила конкуренції серед товарів-замінників, поява нових потреб, рівень організації виробництва, активність контактних аудиторій.
    Внутрішні чинники: патентоспроможність (новизна) конструкції товару, раціональність організаційних і виробничих структур системи, конкурентоспроможність персоналу системи, прогресивність інформаційних технологій, технологічних процесів і устаткування, науковий рівень системи управління, обґрунтованість місії системи.
    Існує також думка, що товарна конкурентоспроможність знаходиться в прямій залежності від різнопланових чинників, серед яких первинне значення мають витрати виробництва, продуктивність і інтенсивність праці, які впливають на ціну і якість.
    Проблема конкурентоспроможності продукції стає однією з найважливіших. Від того, настільки ефективно вона буде вирішена, залежить науково-технічний рівень багатьох виробничих галузей економіки, що чинить пряму дію на добробут і рівень життя людей. Оцінка конкурентоспроможності дозволяє підприємствам оперативно міняти свою товарну політику, скорочувати види товарів, що не мають попиту.
    Саме з цієї причини актуальним є дослідження в області конкурентоспроможності продукції, пошук шляхів її підвищення.
    На конкурентоспроможність товару впливає безліч чинників і тому виникає необхідність їх розгляду і виявлення найбільш важливих.
    Більшість країн світу забезпечують підвищення своєї товарної конкурентоспроможності за рахунок використання інновацій, розробки високотехнологічних продуктів, створення яких неможливе без розвитку науково-технічного потенціалу.
    За останні роки велике значення в забезпеченні конкурентоспроможності товарів також набуває екологічний чинник. Жорсткіші екологічні стандарти, зростаючі вимоги до якості товару і одночасно гостріша конкуренція на світовому ринку примушують компанії при розробці нових виробів використати принципи попередження забруднень в комплексі з екологічним самоконтролем.
    Таким чином, жорсткіші екологічні стандарти, зростаючі вимоги до якості товару і одночасно гостріша конкуренція на світовому ринку примушують компанії при розробці нових виробів використати принципи попередження забруднень в комплексі з екологічним самоконтролем. У зв'язку з цим важливим завданням є вдосконалення ринкових механізмів так, щоб екологічні витрати включалися в собівартість продукції, що випускалася. Ціни на товари і послуги повинні враховувати екологічний чинник їх виробництва, а також використання, подальшої утилізації, видалення відходів і рециркуляції.
    Зрештою необхідно націлити підприємства, по-перше, на постійне впровадження у виробництво нових, досконаліших виробів; по-друге, на неухильне скорочення усіх видів витрат на виробництво продукції; по-третє, на підвищення якісних і споживчих характеристик при зниженні цін на вироби, що випускаються, що і повинно у результаті створити умови для перемоги в конкурентній боротьбі.

    Література

    1. Делийская М. Г. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции / М. Г. Делийская, И. А. Соловьев. – М. : Издательство стандартов, 2007. – 284 с.
    2. Леонтьев В. С. Экономическая оценка конкурентоспособности продукции / В. С. Леонтьев // Экономические науки. – 2008. – № 2 (39). – С. 220-223.
    3. Виноградов О. Методи аналізу конкурентоспроможності впровадження інновацій на засадах маркетингу / О. Виноградов // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 1 (55). – С. 65–73.

     
    Форум » Конференция » Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах інтеграційних і глобалізацій » УПРАВЛІННЯ ЭКОЛОГІЧНОЮ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПРОДУКЦІЇ (Кисельова Г.Г.)
    • Страница 1 из 1
    • 1
    Поиск:


    Copyright PBL © 2024