Попова Т.Л., ст. викладач
Альохіна М.Д., студентка
Донбаський державний технічний університет
м. Алчевськ, Україна

В умовах інтеграційних і глобалізаційних процесів сучасності, активного розвитку ринкових відносин, диверсифікації міжнародних ринків посилюється значення завоювання Україною конкуренто-спроможного місця на світовій арені. Одним із засобів досягнення цієї мети є удосконалення менеджменту зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств, тому що ефективність господарської діяльності підприємств у рамках сучасних світових процесів визначається, насамперед, ступенем досконалості та розвитку менеджменту ЗЕД підприємств.
Мета дослідження – аналіз менеджменту зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств і можливостей та перспектив їх розвитку в сучасних умовах господарювання.
Поняття менеджменту як науки, навчальної дисципліни, практичної діяльності в світовій практиці існує вже більше ста років. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності виникає трохи пізніше, приблизно в 60-х роках, під впливом розвитку міжнародної комерційної діяльності, поглиблення міжнародного розподілу праці, розвитку міжнародної економічної інтеграції. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні як в суверенній державі вперше одержала правовий статус із прийняттям Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91р. На цьому етапі передбачалося вироблення нової індивідуальної концепції ЗЕД і проведення самостійної зовнішньоекономічної політики. Суть початкової концепції діяльності українських підприємств полягала у розвитку активного співробітництва з країнами далекого зарубіжжя, входженні в світовий інтеграційний процес, удосконаленні і подальшому розвитку економічних зв'язків з країнами ближнього зарубіжжя, переведення їх на ринкові відносини [1, c. 318].
На даному етапі цього недостатньо для ефективної зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств. Україна зіштовхнулася з низкою проблем, що гальмують ці процеси. Головною проблемою українських підприємств є неефективне використання експортного потенціалу країни.
По-перше, необхідно відмітити вкрай несприятливу товарну структуру експорту України, оскільки серед експортних позицій переважаючими є металопродукція, мінеральні продукти та хімія. В умовах сучасності актуальна переорієнтація з торгівлі сировиною та напівфабрикатами на торгівлю товарами кінцевого споживання з високою доданою вартістю.
По-друге, проблемою українських товаровиробників залишається низька якість продукції, це робить її нездатною задовольнити потреби споживачів і зменшує зацікавленість в імпорті таких товарів. Причинами цього є низький рівень розвитку стандартизації і сертифікації, недостатня підготовка і організація виробництва, застаріле устаткування, низька якість сировини і матеріалів, недостатній контроль кінцевих операцій тощо. Серед інших проблем українських підприємств можна назвати нераціональний імпорт; неефективне функціонування спільних підприємств з іноземним капіталом; недостатній рівень підготовки спеціалістів ЗЕД; неактуальна структура зовнішньоекономічного обігу; недостатній розвиток матеріально-технічної, правової, інтелектуальної бази основних галузей національного господарства; слабкий експортний та валютний контроль; недостатня підтримка держави та ін. [3, c. 152].
Вирішення зазначених проблемних питань залежить від розвитку менеджменту ЗЕД вітчизняних підприємств та Україні в цілому.
Найважливішими засобами досягнення ефективного управління діяльністю підприємства на міжнародному ринку є:
1. Формування та реалізація стратегії ЗЕД підприємства і тактики його роботи на зовнішньому ринку, тобто визначення єдиного напрямку, який буде враховувати внутрішні можливості підприємства та ринкові умови, в яких йому доводиться функціонувати.
2. Професійне виконання основних чотирьох функцій менеджменту (планування, організації, мотивації та контролю).
3. Впровадження нових форм організації та здійснення зовнішньоекономічної діяльності з використанням новітніх технологій та розробок, методів і підходів, інформаційних та економіко-математичних моделей.
4. Підтримка зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств з боку держави, оскільки найважливішим аспектом економічного добробуту країни є взаємозалежність стану економіки держави та ефективності зовнішньоекономічних відносин [2, c. 200].
Серед конкретних дій держави та підприємств для розв’язання проблем розвитку менеджменту ЗЕД можна назвати:
- сприяння розвитку торгівельно-економічних зв’язків з країнами світу і залучення інвестицій у економіку країни;
- здійснення заходів щодо захисту прав та інтересів підприємств України;
- спрощення системи тарифних обмежень у митній політиці;
- гармонізація українського законодавства стосовно сертифікації та стандартизації продукції, економічних та технічних процесів із законодавством найрозвиненіших країн Європи та світу;
- створення вільних економічних зон, що спростить проведення експортно-імпортних операцій;
- створення системи всебічного моніторингу зовнішньо-економічної діяльності та забезпечення вільного доступу вітчизняним підприємствам до інформації;
- розвиток та модернізація транспортної інфраструктури;
- управління конкурентоспроможністю вітчизняних товарів та послуг;
- застосування апарату зовнішньоекономічного маркетингу;
- підвищення рівня підготовки та професіоналізму спеціалістів ЗЕД;
- налагодження виробничих та коопераційних зв’язків із підприємствами всіх світових векторів.
Таким чином, в сучасних умовах інтернаціоналізації світового господарства від розвитку менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств залежить майбутнє держави в цілому. Першочерговою умовою ефективного розвитку менеджменту ЗЕД підприємств є розробка та реалізація ефективної зовнішньоекономічної стратегії, яка надасть можливість підприємству передбачити та спланувати діяльність підприємства в майбутньому, приймати ефективні управлінські рішення, налагодити зв’язки з економічно важливими закордонними партнерами, запобігти неефективні міжнародні ринкові трансакції, збільшити обсяги зовнішньоекономічної діяльності.

Література

1. Гребельник О.П. Основи зовнішньоекнонмічної діяльності. 3-тє видання перероблене та доповнене: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 432с.
2. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. – 3-тє вид., перераб. с доп. – К.: Знання – Пресс, 2002. – 384с.
3. Сухарський В.С. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: теорія, методологія, практика. Курс лекцій, - ТАНГ, 2001. – 284 с.