Використання офшорних компаній в сучасній діловій практиці ведення міжнародного бізнесу

Турік Ю.Б.

Донецький державний університет управління,

аспірант кафедри «Логістика»

Постановка проблеми в загальному вигляді.Аналіз тенденцій розвитку ведення міжнародного бізнесу з використанням офшорного механізму свідчить, що в цій сфері все більше актуальності набувають питання мінімізації податкових витрат.

Розвиток підприємництва, активізація зовнішньоекономічної діяльності зумовили вибір теми дослідження та її актуальність.

Ефективність сучасного бізнесу багато в чому визначається не лише рентабельністю діяльності підприємства, але і об'ємом витрат на його ведення. Мета підприємств в дійсних умовах - виробити оптимальне рішення, яке дозволить з мінімальними податками здійснювати законні операції.

Загальна мета дослідження. Дослідження суті, ролі та тенденцій використання офшорних зон в міжнародному бізнесі.

Викладення основних результатів. Термін «офшор» - поняття не юридичне, а економіко-географічне [1].

З метою оптимізації платники податків використовують можливості міжнародного податкового планування. Його механізм полягає в переказі капіталів і доходів по оптимальних податкових маршрутах, використанні трансфертних (внутрішніх) цін у внутрішньофірмових постачаннях і зв'язках.

Сьогодні офшорні компанії є найбільш розвиненою формою розповсюдження ділової активності в світі. Це підтверджує той факт, що в даний час приблизно половина міжнародних капіталів зосереджена в офшорах і проходить через офшорні компанії [2,С.233]

Головним джерелом інформації про офшорні фінансові потоки є Банк міжнародних розрахунків. Ця інформація охоплює не всі існуючі офшорні фінансові центри і стосується виключно банківських операцій [3, С.53].

Необхідно зазначити, що офшорні схеми ефективно використовуються  в різних сферах економіки.

Головною метою створення офшорної компанії зазвичай є структуризація бізнесу для скорочення податкового тягаря основної компанії: сумарні витрати з підтримки офшорної компанії у багато разів менші, ніж суми, які вони заощаджують на податках.

Необхідно зазначити, що зареєструвати компанію в офшорній зоні швидко, зручно, недорого і вигідніше, ніж відкрити представництво фірми в іншій країні.

Подібно до будь-якого іншого інструменту, офшор може використовуватися як в легальних схемах податкового планування, так і в незаконних операціях, у тому числі з незаконного ухилення від сплати податків і відмивання злочинних капіталів. Аналіз сучасних тенденцій розвитку міжнародного бізнесу свідчить про ускладнення схем відмивання злочинних капіталів з використанням офшорів.

 Серед юрисдикцій, які не є офшорними, але проте дозволяють понизити податковий тягар, можна виділити США, Великобританію, Канаду, Ізраїль, Австралію, Об'єднані Арабські Емірати, Нідерланди, Ісландію, Данію, Чехію, Угорщину.

Необхідно звернути увагу, що, нажаль, у круговороті грошових коштів офшорна зона є головним фільтром, де відмиваються гроші, отримані від різноманітних злочинів. Так, за оцінками Міжнародного валютного фонду, загальносвітовий об'єм відмивання грошей складає від 2 до 5% світового ВВП, тобто біля 1 трлн. дол. США на рік [4,С.59].

З розвитком нових технологій у фінансово-банківській сфері в офшорних зонах розповсюджується новий спосіб легалізації злочинних капіталів з використанням системи «кіберплатежів», у тому числі операцій електронного бізнесу (e-business) [4, С.60].

Багато розвинених країн застосовують до своїх резидентів певні обмеження на операції з офшором (так зване «антиофшорне» регулювання), яке спрямоване на забезпечення боротьби з відмиванням грошей згідно з рекомендаціями FATF. Його сутність зводиться до контролю (фінансового моніторингу) за всіма операціями між резидентами і нерезидентами, що розташовані в офшорних зонах [5, С.4].

Слід зазначити, що повна заборона операцій з офшорами практично не застосовується, в тому разі і в Україні.

Згідно з Постановою Правління Національного банку України від 30.04.2002 р. № 164 затверджені «Критерії оцінки ризику можливості здійснення легалізації (відмивання) грошей» [6, С.10]

У теперішній час у світі існують так звані урядові "чорні списки" офшорних юрисдикцій. В Україні список офшорних зон затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про перелік офшорних зон» від 24 лютого 2003 року N77-p. На сьогоднішній день до нього входять 36 офшорних зон [7].

Міграція  прибутку - це один з методів, заснований на  тому, що основний дохід від операції складається  не в юрисдикції з великим оподаткуванням, а в офшорній зоні. Ставка оподаткування стала одним з найважливіших чинників конкуренції між країнами за залучення капіталу.

Майже всі великі іноземні банки і інвестиційні компанії використовують офшори для здійснення своїх фінансових операцій. Так, в Україні 70-75% отриманих інвестицій надходять через офшорні зони [2, С.233].

Як показує практика, близько 80% особистих офшорів реєструється для забезпечення безпечного зберігання грошей і, з часом, безпечного поетапного повернення на батьківщину [6, С.11]

Висновки.Між тим, офшорний механізм продовжує розвиватися. Не дивлячись на те, що термін «офшор» достатньо часто асоціюється з «відмиванням грошей», шахрайством і злочинністю, він позначає фінансовий інструмент, який законно використовується для ефективного податкового планування.

Якщо раніше «антиофшорна боротьба була внутрішньою справою  кожної окремої держави, то тепер вона приймає глобальний характер. У ній активно беруть участь такі міжнародні організації, як Організація економічного співробітництва - ОЕСР, Financial Action Task Force on Money Laundering - FATF, Організація Об'єднаних Націй, Європейський Союз та інші. Діяльність цих організацій направлена на розкриття злочинних і нелегальних схем і носить антивідмивальний характер. [5, С.5]

Слід зазначити, що зусилля міжнародних фінансових організацій в боротьбі з відмиванням коштів через офшорні зони мають бути підкріплені  підтримкою національних властей. Необхідні заходи жорсткого моніторингу і контролю офшорного фінансового сектора, застосування спеціальних санкцій і штрафів проти країн і компаній в разі порушення законодавства. Від держав, які включені в «чорні списки» слід вимагати проведення реформ правової і контролюючих систем регулювання фінансового сектора.

Список літератури

1.         http://ru.wikipedia.org/wiki/Оффшор

2.         Пешко А.В. Офшорний бізнес як складова світової економіки // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2006. - №3. – С.233.

3.          Бозуленко О. Роль офшорної фінансової діяльності у світовій фінансовій системі. // Економіст. - №1. – січень 2008. – С.53.

4.         Сулік Н. Офшорний фінансовий сектор: тенденції розвитку та вплив міжнародного товариства // Вісник НБУ. – травень 2005. – С.59-60.

5.         Сулима О. Международное «антиофшорное» регулирование. Современное состояние и перспективы. // Финансовая консультация. -2003. - №3. – С.4-5

6.          Гончаров С. Как отмывают грязные деньги? // Финансовый директор. – 2002. - №5. – с.10-11

7.         http://www.kmu.gov.ua

Науковий керівник – Чуприна О.О. - кандидат наук з держ. упр., доцент