УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНОЮ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ
УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНОЮ
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ
ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ
Виходець
Юлія Сергіївна, к.т.н., доцент
Лісунов Костянтин
Віталійович., студент
Національний аерокосмічний університет
"ХАІ", м. Харків
Постановка проблеми в загальному
вигляді. В умовах сучасної глобальної економічної кризи, що
характеризуються постійною зміною зовнішніх факторів, зростанням ризику
діяльності, актуальними стають питання підвищення конкурентоспроможності
підприємств на зовнішньому ринку. Перед підприємствами, орієнтованими на
міжнародний ринок, виникає проблема формування стійких конкурентних переваг з
метою ефективного функціонування на зарубіжному конкурентному ринку. Можливості
підприємства в досягненні такої переваги визначаються міжнародною
конкурентоспроможністю.
Міжнародна конкурентоспроможність – це здатність підприємства ефективно
функціонувати на зовнішньому ринку, а також можливість досягнення ефективної
фінансово-господарської, зовнішньоекономічної діяльності і лідируючих позицій в
умовах конкурентного середовища [1].
Загальна мета дослідження. Проблема
підвищення рівня міжнародної конкурентоспроможності вітчизняних підприємств в
умовах виходу на зарубіжні ринки.
Викладення основних результатів. Управління
міжнародною конкурентоспроможністю підприємства означає застосування певного
комплексу заходів, спрямованих на подолання негативних наслідків конкуренції і
досягнення необхідного рівня конкурентоспроможності на міжнародному ринку. Слід
зазначити, що основною метою управління міжнародною конкурентоспроможністю
підприємства є забезпечення сталого функціонування підприємства за будь-яких
економічних, політичних, соціальних умов на зовнішньому ринку [2].
Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства включає такі
етапи:
1. Моніторинг конкурентного середовища міжнародного ринку.
Даний етап передбачає дослідження основних факторів зовнішнього ринку для
визначення можливостей і загроз підприємства, ступеня інтенсивності конкуренції
на зовнішньому ринку, рівня «вхідного бар’єру».
2. Оцінка конкурентоспроможності організації, її продукції та основних
конкурентів на зовнішньому ринку, що полягає в визначенні основних ключових
факторів успіху підприємства, які забезпечать йому успішне функціонування та довгострокове
випередження конкурентів на зовнішньому ринку.
3. Визначення місії діяльності підприємства та стратегії управління
міжнародною конкурентоспроможністю підприємства для усвідомлення доцільності функціонування
підприємства та напрямків його розвитку.
4. Реалізація стратегії управління міжнародною конкурентоспроможністю
підприємства, що полягає в вирішенні, якими засобами організація буде досягати
поставлених цілей. Сам процес реалізації стратегії управління міжнародною
конкурентоспроможністю підприємства включає: визначення поточних завдань,
виконання запланованих дій і створення, підтримування та розвиток ринкових
чинників успіху, ключових компетенцій і конкурентних переваг.
5. Оцінка і контроль реалізації визначеної стратегії управління конкурентоспроможністю
підприємства на зовнішньому ринку. На даному етапі підприємство відстежує
отримані результати діяльності і порівнює їх з поставленими конкурентними
стратегічними цілями. Також підприємство визначає основні відхилення і
розробляє коригуючі дії. Цей етап пов’язаний з оцінкою ефективності управління
міжнародною конкурентоспроможністю в цілому [3].
Говорячи про необхідність управління міжнародною конкурентоспроможністю
підприємства, слід визначити основні фактори, що впливають на цей процес:
- характеристика державної політики міжнародних країн в галузі регулювання
конкуренції (антимонопольна політика, регулювання експорту та імпорту
продукції, патентно-ліцензійна політика, стандартизація продукції);
- можливість появи нових конкурентів (рівень «вхідного бар’єру» в галузь);
- вплив споживачів продукції та постачальників на інтенсивність конкуренції
та інші фактори [2].
Прискорення змін у конкурентному середовищі, наростаюча диференціація
потреб, зростання конкуренції, інтернаціоналізація бізнесу, широка доступність
сучасних технологій, а також низка інших факторів привели до підвищення
значення управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства.
Висновки. Для
вітчизняних підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, питання
щодо управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства в умовах кризи набирає
актуальності. Для вирішення цієї задачі слід враховувати основні фактори, що
впливають на діяльність підприємства в міжнародному просторі, необхідно
вирішувати ряд проблем, пов’язаних з виробництвом продукції, впроваджувати
засоби підвищення якості продукції; досліджувати потреби ринку на продукцію;
вести координацію різних сфер діяльності з метою налагодження системи
управляння підприємством, а також формувати науково-технічну політику і
стратегії підприємства, що дозволять успішно діяти на зовнішньому ринку.
2.Управління міжнародною
конкурентоспроможністю підприємства (організації): навч. посібник / Під ред. І.
Ю. Сіваченка – Київ: ЦНЛ, 2003. – 186 с.
3.Маркетингове управління
конкурентоспроможністю підприємств: стратегічний підхід: Монографія / Л. В.
Балабанова, В. В. Холод. – Донецьк: Дон ДУЕТ ім. М. Туган-Барановського,
2006. – 294 с.