РОЛЬ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН У ВИРІШЕННІ ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОБЛЕМ

Шаманська О.І.

аспірантка Київського національного університету харчових технологій

Постановка проблеми. В теперішній на земній кулі нараховується понад 240 країн, які досить помітно відрізняються одна від одної як за розміром території й чисельністю населення, так і за економічною потужністю, а отже, місцем у світовий економіці. Проте, національна економіка кожної країни є складовим елементом глобальної економічної системи. Навіть найменьш розвинуті країни докладають свій внесок у світовий процес економічного розвитку своїми природними чи людськими ресурсами, виробництвом, хай і незначним у глобальному вимірі, споживанням імпортної продукції. Функціонування національних економік і всього світового господарства ґрунтується на економічних ресурсах (факторах ви­робництва): природних, трудових, капітальних (у вигляді реального капіталу, тобто у формі засобів виробництва, і фінансового, тобто в грошовій формі), підприємницьких, а також наукових (науково-технічних, інформаційних знань). У сукупності еко­номічні ресурси утворюють потенціал національної економіки або регіону світу, або усієї світової економіки [20, с. 6].

Формування світового ринку закономірно зумовило встановлен­ня міждержавних зв'язків з їх характерними рисами, особливостя­ми та закономірностями, що базуються на теорії міжнародної еко­номіки. Міжнародну економіку можна трактувати у широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні – це теорія, що зас­тосовується для вивчення економіки сучасного взаємозалежного світу. Вужче трактування визначає її як частину теорії ринкової економіки, що вивчає закономірність взаємодії суб'єктів різних дер­жав у міжнародному обміні товарами, русі факторів виробництва та формуванні міжнародної економічної політики держав. Виділення міжнародної економіки у самостійну науку виклика­но переходом світового господарства у другій половині XX ст. на якісно новий ступінь розвитку.

Мета дослідження є дослідження ролі міжнародних економічних відносин у вирішення глобальних економічних проблем.

Виклад основного дослідження. Міжнародні економічні відносини відображають господарські зв'язки між державами, регіональними об'єднаннями, підприємствами, фірмами, установами, юридичними та фізичними особами для виробництва та обміну то­варів і послуг, матеріальних і фінансових ресурсів. Основою їх ринкові системи і механізми.

Міжнародні економічні відносини проявляються на різних рівнях економіки – на макрорівні, мікрорівні, наднаціональному рівні. На кожному з рівнів діють різні суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності: на мікрорівні – окремі громадяни, підприємства і фірми, які проводять зовнішньоекономічні операції; на макрорівні – на­ціональні господарства, які безпосередньо здійснюють і регулюють зовнішньоекономічну діяльність; на наднаціональному рівні – міжнародні організації та наднаціональні інститути.

Розглядаючи економічний потенціал світу слід відмітити, що серед регіонів світу найбільшим економічним потенціалом володіє Європа – 34,8 % ВНП світу, на Північну Америку (США і Канада) і Азію припадає більше половини ВНП світу і тільки 9,1 % - на Латинську Америку, Африку, Австралію і Океанію [3, с. 57-58].

У світовому господарстві розвиваються усі найважливіші фор­ми міжнародних економічних відносин: міжнародна торгівля товарами та послугами; міжнародна міграція капіталу; міжнародна міграція робочої сили;

4) міжнародна передача технології; міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини; міжнародна економічна інтеграція; міжнародні зусилля у вирішенні глобальних економічних проблем.

Усі форми міжнародних економічних відносин взаємопов'язані й взаємозалежні. Для них на сучасному етапі характерне: зростання масштабів і якісна зміна характеру традиційної міжнародної торгівлі готовою продукцією – із суто комерційної вона значною мірою перетворилась у засіб безпосереднього обслу­говування національних виробничих процесів; інтенсифікація міграції капіталу в різних формах; зростання масштабів міграції робочої сили; прискорення і розширення інтеграції економік країн і регіонів; швидкий обмін науково-технічними знаннями; розвиток сфери послуг; об'єднання зусиль у вирішенні глобальних економічних проблем.

Усі форми міжнародних економічних відносин взаємозв'язані й взаємозалежні. Метою їх є не лише вирішення проблем окремих країн, а й проблем, які впливають на розвиток всього світового господар­ства. Це глобальні економічні проблеми, які зачіпають інтереси людства та прямо загрожують цивілізації. Виділяють такі критерії віднесення тих чи інших проблем до глобальних: планетарний характер проблеми, її вплив на всі групи країн, усі народи світу; виявлення проблеми як фактора розвитку суспільства в усіх регіонах світу; загрожуючий характер проблеми: її невирішеність може озна­чати регрес виробничих сил та умов життя усього суспільства; необхідність докладання комплексних зусиль усіх держав.

За цими критеріями до глобальних відносять такі проблеми: демографічні; забезпечення людства енергетичними, сировинними та продо­вольчими ресурсами; екологічні; освоєння світового океану та космосу; роззброєння та конверсію військового виробництва.

Висновки. Таким чином для вирішення глобальних проблем необхідне створення ново­го типу всесвітнього господарства, побудованого на якісно нових принципах співробітництва та взаємодопомоги.

Список літератури

1.     Арсеньев Ю.Н. Принятие решений. Интегрированные интеллектуальные системы: учеб. пособие [для студ. вузов]. / Ю.Н. Арсеньев, С.И. Шелобаев, Т.Ю. Давыдова. — М. : ЮНИТИ, 2003. — 270с.

2.     Безуглий В.В. Економічна  і соціальна географія зарубіжних країн: Навч. посібник [для студентів вищих навчальних закладів]. / В.В. Безуглий.  — К.: ВЦ „Аркадія”, 2005. — 704 с.

3.     Блій Г. Географія світу, регіони, концепти. / Г. Блій, П. Муллер, О. Шаблій. — К.: Либідь, 2004. — 738 с.