Сайт сотрудников высшей школы
Форма входа
Категории раздела
Мои статьи [59]
Поиск
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 54
Друзья сайта
  • Сайт ДонГУУ
  • Wiki
  • Сайт ДонНТУ
  • Сайт ДонНУЭТ
  • Статистика

    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0
    Вторник, 14.05.2024, 08:13
    Главная » Статьи » Мои статьи

    ПРОБЛЕМИ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ ПІДПРИЄМСТВАМИ УКРАЇНИ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ В КРИЗОВІЙ СИТУАЦІЇ

     ПРОБЛЕМИ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ ПІДПРИЄМСТВАМИ УКРАЇНИ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ  В КРИЗОВІЙ СИТУАЦІЇ

    Попова Тетяна Леонідівна, Морозова Оксана Павлівна

    Донбаський Державний Технічний Університет

    м. Алчевськ

           Проблеми інвестування в економіку України завжди знаходились у центрі уваги економічної думки. Це обумовлено тим, що інвестиції торкаються найглибших основ господарської діяльності, визначають процес економічного зростання в цілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення  структурних зрушень у народному господарстві, зростання технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності підприємств – суб’єктів ЗЕД. Крім того, іноземні інвестиції дають змогу впроваджувати науково-технічні досягнення у виробництво і на цій основі забезпечувати зростання ВНП, продуктивності праці, реальних доходів на душу населення, а також вирішувати багато соціальних проблем. Але саме головне те, що залучення іноземних інвестицій  може бути одним з найефективніших засобів виходу країни з кризової ситуації, вони стануть провідником сучас­них технологій виробництва та управління, своєрідною „перепусткою” на світові ринки товарів та капіталів, дозволяючи при цьому компенсувати дефіцит національних грошо­вих коштів.

            Постановка проблеми в загальному вигляді. Ситуація економічного розвитку, яка склалась зараз в Україні, представляє собою дуже складну економічну систему. Серед сукупності причин, що сприяли економічній кризі та утримують перехід України на траєкторію економічного зростання, чи не найголовнішою є низька інвестиційна активність. Крім того, в Україні не створено обґрунтованої системи державної підтримки інвестиційної діяльності підприємств – суб’єктів ЗЕД. Як наслідок цього, в інвестиційній діяльності країни утворилося замкнуте коло, коли недостатнє інвестування народного господарства посилює спад виробництва, що, в свою чергу, спричиняє зниження інвестиційних можливостей суб’єктів господарювання та держави. Вивести Україну з цієї ситуації може лише науково обґрунтована інвестиційна політика держави.

          Загальною метою  дослідження є  забезпечення виходу економіки України з кризового стану і стабільного її розвитку за допомогою залучення іноземних інвестицій. Саме інвестиційна політика визначає реальні джерела, напрями, структуру інвестицій, здійснює раціональні та ефективні заходи для виконання загальнодержавних, регіональних та місцевих соціально-економічних і технологічних програм, відтворює процеси на макро- й мікроекономічному рівнях. Водночас держава повинна створювати сприятливий інвестиційний клімат з метою ширшого залучення, поряд з внутрішніми, іноземних інвесторів на взаємовигідних засадах.

       Викладення основних результатів. Україна потенційно може бути однією з провідних країн по залученню іноземних інвестицій. Цьому сприяє її величезний внутрішній ринок, порівняно кваліфікована і водночас дешева робоча сила, значний науково-технічний потенціал, великі природні ресурси та наявність інфраструктури, хоч і не надто розвиненої. Проте притоку в інвестиційну сферу іноземного та приватного національного капіталу перешкоджають політична нестабільність, недосконалість законодавства, нерозвиненість виробничої та соціальної інфраструктури, недостатнє інформаційне забезпечення, та ще одна дуже важлива причина - корупція. Саме через корупцію і бюрократію у світі склалася негативна думка про нашу державу, додамо до цього нашу систему оподаткування і ось ми маємо результат - Україну віднесли до групи країн з найбільшим інвестиційним ризиком.

           Істотною перешкодою на шляху до залучення та ефективного використання іноземних інвестицій є недосконала інфраструктура. Недостатня кількість відповідних експертів, аудиторів, консультантів стримує збільшення надходжень закордонного капіталу. Аби виправити таке становище, слід створити мережу спеціальних установ – як державних, так і недержавних, – які будуть займатися підготовкою таких фахівців для України, готуватимуть відповідні інвестиційні проекти за міжнародними стандартами. Сьогодні подекуди наші підприємці навіть не можуть чітко сформулювати свої потреби в інвестуванні, грамотно скласти проект чи заявку на отримання іноземної допомоги.

          На сьогоднішній день іноземні інвестори, які все ж наважуються інвестувати в нашу економіку, вимагають законодавчих гарантій, великі корпорації та інвестиційні компанії вимагають урядових гарантій та пільг. Проте механізм реалізації правових гарантій поки що недостатньо відпрацьований. До того ж відсутні достатні судові засоби для забезпечення дотримання законних прав інвесторів та врегулювання спорів. Окрім того, для іноземних інвесторів більш приваблива така інстанція для вирішення суперечок, яка незалежна від уряду країни-господаря. У зв’язку з цим велике значення надається приєднанню України до багатосторонньої конвенції по врегулюванню інвестиційних спорів між державою та фізичними і юридичними особами інших країн[1, с. 256].

          Крім того, ми маємо ряд інших негативних моментів: бюрократичні бар’єри, відсутність правового забезпечення кредитування, страхування ризиків, низький рівень ділової та професійної кваліфікації, незначна частка сучасної техніки і технологій у загальному процесі виробництва, нерегулярність матеріально–технологічного постачання, нестача привабливих інвестиційних програм і проектів, жорстка податкова система.

         Велику кількість скарг серед ділових кіл зарубіжних країн викликає робота митних служб, що пов’язано, в основному, знову ж таки з нестабільністю законодавства. Нові акти, які навіть ще не були опубліковані або опубліковані напередодні, негайно запроваджуються митними органами в практику. Здебільшого це призводить до затримки вантажів на кілька днів, що робить поставки як в Україну, так і за її межі все менш і менш привабливими в очах західних бізнесменів.

         За даними офіційної статистики, щорічний приріст надходжень іноземного капіталу в країну складає близько 15%, але це без обліку грошей, вивезених іноземцями назад. Наприклад, у першому півріччі нинішнього року іноземці "упорснули” у нашу економіку $425,5 млн., а вивезли —$186,7 млн. Настільки сумна статистика свідчить, що зі світових інвестиційних засобів наша промисловість поки відщипує жалюгідні крихти[2, c. 102].

    Висновок. Таким чином, напрями інвестиційної політики України необхідно переглянути та розробити єдину чітку стратегію залучення іноземних інвестицій, оскільки залучення іноземних інвесторів з метою вкладення гро­шей в економіку держави є основною ор­ганічною частиною інвестиційної політики будь-якої країни. Залучення іноземних інвестицій  має велике значення для держави, особливо в сьогоднішній кризовій ситуації. Вони допоможуть стабілізувати економіку країни та зробити підприємства - суб’єктів ЗЕД  респектабельними та успішними.

    Література

    1.    Проблемы теории и практики управления//Проблемы повышения инвестиционной активности в Украинской экономике, В. Косов – 5, 2001

    2.    Мусієнко В. Щодо законодавчих гарантій іноземних інвестицій // Право України. - 1997. - № 3. - С. 50 - 51.

    Категория: Мои статьи | Добавил: Lam3rok (11.05.2010)
    Просмотров: 561 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 0.0/0
    Всего комментариев: 0
    Имя *:
    Email *:
    Код *:

    Copyright PBL © 2024