ПРОБЛЕМИ КУРСОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Рогаля Ю. Є.

магістр з бізнесу та комерційної діяльності,

 Селезського університету в Опаві, Чеська Республіка

Постановка проблеми. У 2008 року світова фінансова криза негативно позначилась на міжнародних валютних відносинах, дестабілізаційні тенденції у валютно-фінансовій сфері України мають об'єктивне системне підґрунтя, що засвідчує необхідність комплексності підходів антикризової політики, які мають не лише протидіяти поточним ознакам нестабільності, але й забезпечувати необхідні структурні зрушення в цій сфері економіки. [3]

Метою є розгляд основних факторів, які впливають на валютний курс гривні та ефективність заходів, що вживає Національний банк України для цього.

Основні результати дослідження. В економіках із незрілими ринковими відносинами, до яких належить Україна, поведінка суб'єктів валютного ринку регулюється шляхом застосування інструментів не лише прямого впливу на динаміку обмінного курсу та економічні процеси в цілому, а також опосередкованого.

Для стабілізації курсових коливань Національний банк України у 2009 році досить ефективно використовував певні обмеження на здійснення валютних операцій суб'єктами ринку, зокрема, комерційними банками. Ці обме­ження не завжди адекватно сприймалися банками, особливо з іноземним капіталом, і на початку призвели до певних суперечностей відомчих та державних інтересів. Зокрема, предметом конфлікту між регулятором та комерційними банками стали прийняті НБУ постанови № 107-109, оскільки вони кардинально змінювали правила роботи банків з іноземною валютою. До прийняття цих постанов банки формувати резерви під проблемні кредити в тій валюті, у якій видавали кредити. Ці резерви враховувалися в нормативі відкритої валютної позиції банків і давали змо­гу оперувати її залишками на міжбанківському ринку. Саме ці дії, з погляду НБУ, були однією з причин різких коливань курсу гривні, оскільки банки спекулювали валютою, купуючи або продаючи її за своєю відкритою позицією. Тому Національний банк переглянув ліміти валютної позиції і заборонив враховувати в ній резерви. Найбільші проблеми з новими правилами роботи мали великі роздрібні іноземні банки, оскільки вони й під час кризи активно надавали  населенню валютні кредити.

Суттєвим обмеженням стало рішення НБУ про позбавлення резидентів можливості виводити за кордон валюту, куплену на міжбанківському ринку за індивідуальною ліцензією або залучену у вигляді кредиту. При цьому до кінця 2009 року банки були позбавлені права здійснювати спотові та форвардні опера­ції. Вони отримали право купувати іноземну валюту для погашення зо­внішніх кредитів тільки в тому обсязі, при якому продавати залучену від кредитора валюту на міжбанківському ринку. Ці рішення були прийняті НБУ за часу найвищої девальвації гривні (у лютому 2009 року). Вище зазначені обмеження до кінця 2009  року сприяли суттєвому поліпшенню ситуації на міжбанківському валютному ринку.[2]

Водночас в Україні вплив обмежень та валютний контроль є меншим від пливу монетарних агрегатів, які коригуються переважно через здійснення валютних інтервенцій .

У 2009 році НБУ також використовував їх для згладжування великих курсових коливань гривні в моменти її знецінення та підтримував курс під час його зміцнення, особливо наприкінці 2008 року.

Визначальну роль у формуванні кон’юнктури валютного ринку і тенденцій курсової динаміки в Україні грає платіжний баланс [1]

Зв'язок між поточним рахунком ба­лансу та валютним курсом має такий вигляд: рівність доходів та видатків за розрахунками із зарубіжними держа­вами означає, що попит на іноземну валюту власників національних гро­шей повинен дорівнювати попиту на вітчизняну валюту власників інозем­ної валюти. Це є підставою для ста­більності національних грошей. Проте сформульована причинно-наслідкова залежність рахунку поточних операцій  та обмінного курсу на практиці не реалізується.

Зміцненню курсу гривні в кінці 2009 року сприяло зростання припливу валюти на внутрішній ва­лютний ринок. Воно зумовлювалося кількома чинниками. Насамперед, у третьому кварталі 2009 року зросли темпи експорту української продукції на зовнішні ринки та зменшився ім­порт унаслідок девальвації гривні у 2008 р. та на початку 2009 р.

Прискоренню повернення іно­земної валюти в Україну сприяв та­кож підписаний Президентом Укра­їни Закон «Про внесення змін у деякі закони України з метою подолання наслідків фінансової кризи» [7], згідно з яким валюту, отриману від продажу товарів та послуг, слід повертати в Україну протягом 90 днів (раніше  протягом 180 днів).

Таким чином, у 2009 році гривня мала всі об'єктивні умови для зміц­нення. Водночас слід зважити, що таке зміцнення може мати певний негативний аспект. Тобто, на думку експертів, подальше зміцнення курсу є небажаним для економіки в цілому, оскільки веде до зниження її конкурентоспроможності на зовнішніх ринках.

Тому, щоб не допустити подальшого зміцнення національної валюти, у березні 2010 року  НБУ викупив на міжбанку валюти більш ніж на півмільярда доларів. Нацбанк, більше року витрачав золотовалютні резерви країни, щоб підтримати курс гривни, зараз скуповує валюту на міжбанку. У лютому на міжбанківському валютному ринку пропозиції з продажу іноземної валюти почали перевищувати попит на неї – вперше з вересня 2008 року. Якби НБУ не втручалося, долари в Україні могли б істотно подешевшати.

На стабільність курсу гривні іс­тотно впливає рівень фінансової доларизації. Чим він вищий, тим гірше національна валюта виконує функції грошей на внутрішньому ринку. Міжнародна практика доводить, що сфера поширення тієї чи іншої валю­ти прямо залежить від її спромож­ності виконувати всі функції грошей.

Висновки: Проведений аналіз чинників, які впливають на курсоутворення національних грошей в Україні, свідчить, що першочерговими заходами для вирішення проблемної ситуації на валютному ринку повинні стати:

суттєве посилення ролі валютних обмежень у системі валютного регулювання НБУ до моменту стабілізації ситуації на ринку аж до позбавлення банків ліцензії на здійснення операцій з національною валютою

впровадити всі заходи, щодо нарощування міжнародних резервів, що приведе до економічного зростання та підвищення позитивного сальдо платіжного балансу

розробки НБУ рекомендацій для комерційних банків щодо зниження відсоткових ставок за валютними депозитами

Література:

1. Белінська, Я. В. Проблеми валютно-курсової стабільності в Україні  / К.,2006 – (с.200-234)

2.Береславська О. Актуальні проблеми курсової політики України// Вісник НБУ , лютий 2010 ( с 16-20)

3. Береславська О . Чинники курсової нестабільності в Україні//Вісник НБУ,  лютий 2009(с. 8-14)

4.Сергей Яременко. О происхождении плохого сальдо внешней торговли//Режим доступу:

www.http://bin.com.ua/templates/analitik_article.shtml?id=49535

5.Сайт національного банку України www.http://bank.gov.ua

6.www.http://zakon.rada.gov.ua

7. Крепкая гривна экономике не выгодна//Економіка , березень 2010

8. Державний комітет статистики України www.http://ukrstat.gov.ua

9. Про додаткові заходи щодо діяльності банків: Постанова Ради Національного банку України от 13.05.2008 №460// www.http://zakon1.rada.gov.ua