ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВНЗ УКРАЇНИ  З УРАХУВАННЯМ  СВІТОВОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Кулєшова Л.В.,

ст. викладач ДонДУУ

Постановка проблеми в загальному вигляді. Протягом останнього десятиліття глобальна політична й економічна картина змінилися настільки, що політика розвитку освіти опинилася в стані замішання. Університети, інститути, школи і коледжі в різних країнах виявилися учасниками глобальної конкуренції - явища до цих пір абсолютно не відомого для вищих навчальних закладів. Сьогодні університети конкурують між собою, конкурують за студентів, викладачів, спонсорів, за споживачів, випускників. Вони конкурують як наукові школи, як центри професійної кар'єри, як центри перепідготовки і перекваліфікації кадрів. У передових індустріально розвинених країнах період розуміння і усвідомлення вимог і наслідків глобальної конкуренції у сфері вищої освіти змінився періодом активних дій.

Метою дослідження є виявлення напрямків підвищення конкурентоспроможності ВНЗ на зовнішньому та внутрішньому ринках освітніх послуг.

Викладення основного матеріалу дослідження. Аналіз, проведений міжнародною асоціацією університетів, показав основні відмінності в цільових установках «університетів-лідерів» (що мають високий рейтинг) і університетів «не лідерів». Цільові установки університетів-лідерів відрізняються, перш за все, тим, що вони бачать себе співтворцями майбутньої професійної кар'єри своїх студентів, а «не лідери» традиційно прагнуть готувати студентів до життя взагалі. «Лідери» мислять категоріями глобального економічного співтовариства, а «не лідери» - категоріями суспільства. Відсутність чіткої перспективи того, яку нову якість знайде студент після курсу навчання у ВНЗ, робить його менш привабливим для споживачів освіти.

Кращі університети бачать своє стратегічне завдання в тому, щоб реально відкрити своїм випускникам можливість бути конкурентоспроможними в глобальній ринковій економіці, що динамічно розвивається. У таких ВНЗ стандартом освіти став комплексний освітній підхід: «продукт» = «теоретичні знання» + «практика» + «кар'єра». Лише ВНЗ з розвиненою системою ділових зв'язків, професійною орієнтацією, організацією виробничої практики і розподілом студентів можуть подолати такі «вхідні бар'єри» в сучасну індустрію освіти.

Пріоритетним напрямом виходу на світовий ринок є пропозиція власних освітніх послуг і розширення обмінних навчальних  програм. Ця мета особливо актуальна у зв'язку з тим, що найближчими роками в Україні очікується різкий демографічний спад потенційних абітурієнтів. Вплинути на цю подію вже не в силах ніхто, і кількість місць у  ВНЗ швидко наблизиться до кількості випускників шкіл.

Тому у ВНЗ виникає найважливіша проблема збереження свого потенціалу. І якщо очікується спад попиту на освітні послуги в країні, слід шукати як шляхи виходу на зовнішній ринок, так і завоювання своєї ніші на внутрішньому ринку, тим більше що це повинно принести додаткові прибутки вищому навчальному закладу.

В умовах входження в європейський освітній простір особливого значення набувають спеціальності та спеціалізації, які пропонує ВНЗ на ринку освітніх послуг. Тому кафедри в змозі, аналізуючи ступінь працевлаштування своїх випускників, загальні тенденції економічної, політичної ситуації, реально оцінюючи потенціал викладачів кафедри, а також враховуючи загальноосвітню тенденцію появи нових професій та потребу у фахівцях в дуже вузькій сфері знань, мають можливості  запропонувати  відкриття нової  спеціальності, або спеціалізації.

Прикладом відкриття нової спеціалізації з урахуванням світових інтеграційних процесів є зміст нового Європейського модуля, який був запроваджено в Донецькому державному університеті управління на єдиній в регіоні спеціалізації «Європейський менеджмент зовнішньоекономічної діяльності». Європейський модуль отримав підтримку фонд Жана Моне та виграв грант цього фонду у 2006 році.

Донецький державний університет управління динамічно розвивається в напрямку до Європейських стандартів і відповідальний за висококваліфікованих менеджерів і загально адміністративних фахівців. Період необхідний для української інтеграції в ЄС, а також переваги цього членства будуть залежати від знання цих фахівців. Показники, які гарантують успішну реалізацію проекту:

·                       Висококваліфікований персонал кафедри, здатний займатися науковими дослідженнями в області Європейської інтеграції, важливими публікаціями, конференціями;

·                       Досвід у заохоченні студентів у науковій, освітній діяльності з питань Євроінтеграції;

·                       Досвід в організації й проведенні конференцій і семінарів по темах Європейської інтеграції (1-я Національна Конференція Студентів з Європейських Досліджень і Міжнародний Науковий Семінар "Європейські методики викладання").

Висновок. Факт відкриття у ВНЗ нових спеціальностей та спеціалізацій  свідчить про надання певної автономізації ВНЗ та нову роль в системі безперервної професійної освіти. Основні принципи безперервної професійної освіти включають:

-    орієнтація на особистість;

-    побудова освіти як внутрішньо взаємозв'язаної системи, всі ланки якої складають єдине ціле;

-    певна цілісність змісту освіти;

-    єдність державної і суспільної освіти;

-    взаємовідносини трудової і навчальної діяльності людини на різних етапах її життя;

-    різноманіття і гнучкість, динамічність форм освіти.