МЕТАЛУРГІЙНА ГАЛУЗЬ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВИХОДУ                                                                                                                              ЗІ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ

Тарасенко Ю.Г.

ДонДУУ, ст. Викладач

Актуальність теми. Розвиток  світової економіки супроводжується постійним коливаннями в русі суспільного виробництва, що регулярно повторюються протягом певного періоду часу і ознаменовані циклічним характером її розвитку. Тривалість циклу визначають від однієї кризи до наступної або від одного піку підйому до наступного.

ХХІ ст. ознаменувалося початком світової фінансової кризи, яка безпосереднім чином вплинула на розвиток металургійної галузі в світі в цілому та в Україні зокрема.

Металургійна промисловість виявилася найбільш постраждалою від впливу фінансової світової кризи. Вітчизняні металургійні підприємства значно скоротили обсяги виробництва продукції та втратили значну частину зовнішніх ринків.

Мета – дослідження стану металургійної галузі України в умовах     виходу зі світової фінансової кризи.

Викладення основного матеріалу дослідження. Внутрішня криза в фінансовій системі США, яка розпочалася з іпотечної кризи ще в 2006 році  призвела до кризи загальносвітового масштабу. Головною її причиною було зростання обсягів неповернених житлових кредитів ненадійними позичальниками. Криза стала помітною і почала набирати міжнародних масштабів навесні 2007 року, коли New Century Financial Corporation, найбільша іпотечна компанія країни вийшла зі складу Нью-Йоркської фондової біржі в результаті заборони, накладеною на торги її акціями. Протягом наступних кількох місяців зазнали збитків або збанкрутували десятки компаній [1].

Іпотечна криза в США спровокувала іпотечні кризи в Європі та країнах Азії, де мали місце схожі схеми кредитування. За оцінками експертів інвестиційного банку Goldman Sachs, фінансові установи всього світу зазнали за 2 роки кризи зазнали збитків на суму 1,2 трлн. дол.

Криза не оменула і Україну. Зараз, коли вже постраждалі країни почали відновлювати свою економіку і майже вийшли з кризи Україна досі переживає глибокий економічний занепад. Криза охопила всі галузі економіки. Особливого впливу відчула металургійна галузь, а разом з нею пов’язані з металургійним виробництвом інші галузі.

Відповідно до офіційних даних Держкомстату, занепад у металургії за перші чотири місяці кризи склали 44%. Значним виявилось скорочення виробництва у секторі кольорової металургії, що склало 35%, випуск готової металевої продукції знизився приблизно на 51%, спад у виробництві феросплавів є рекордним – 67% [2].

Крупнішими виробниками сталі в Україні є: Метінвест Холдинг, до складу якого входять МК „Азовсталь” і Єнакіївський метзавод, Індустріальний Союз Донбасу (Алчевський меткомбінат і ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського), ArcelorMittal Кривий Ріг, ММК ім. Ілліча і МК Запоріжсталь. Всього питома вага 5 крупніших компаній  в структурі внутрішнього виробництва чорних металів складає близько 90%.

Найбільш постраждали від кризи Макіївський МК, Арселор Міттал Кривий Ріг і ММК ім. Ілліча, знизили обсяги виробництва на 29%, 23% і 19% відповідно. Єдиним підприємством, яке наростило випуск металопродукції став Алчевський МК, який на початку січня 2008 запустив два нових конвектора.

Металургійна галузь України має відмінні особливості, що визначають її уразливість в умовах кризи:

експортна орієнтованість;

висока ціна енергоносіїв і перспектива її подальшого підвищення;

суттєве запізнення програм модернізації виробництва у порівнянні з рівнем передуючих економік.

Зазначені особливості вплинули на скорочення реалізації продукції металургійної галузі України (табл. 1).

Таблиця 1.

Реалізація металевої продукції за 2008-2009 рр.

Скорочення попиту і цін на продукцію на світовому ринку призвело до ряду суттєвих проблем:

суттєвому збільшенню складських запасів у підприємств-виробників, металотрейдерів та в портах України,

падінню експортних (на 35–63% в залежності від  виду метала) та внутрішніх ( на 14–29%) цін;

зупинки ряду доменних печей на плановий та примусовий ремонт із-за відсутності реалізації продукції;

скороченню рентабельності національної металургії;

різкому скороченню виробництва в галузі.

Для відновлення металургійної галузі України треба вжити термінові заходи та провести ряд реформ, серед яких першочерговим постає створення сприятливих умов для модернізації підприємств, щоб знизити енергоспоживання металургійних підприємств, та відповідно знизити частку енергетичних ресурсів в структурі собівартості продукції.

Висновок. Таким чином, металургійна галузь займає провідне місце у промисловому комплексі України. Однак, не зважаючи на це вона визначена, як найбільш вразлива, оскільки спостерігається значне зменьшення обсягів виробництва та реалізації продукції  на зовнішньому та внутрішньому ринках, не зважаючи на те, що галузі промисловості країни світу постали на шлях виходу зі світової фінансової кризи.

Література

1. Дорошенко І. Глобальна світова фінансова криза та її вплив на

розвиток економіки України // [електронний ресурс]: http://www.nbuv.gov.ua.

2. Офіційний сайт Державного комітету статистики України // [електронний ресурс] http://www.ukrstat.gov.ua.