ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ

ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВИХ ГРУП

Лещук  В.П., к.е.н., доцент, докторант

Тернопільський національний економічний університет

(м. Тернопіль)

Економічний ефект характеризує результат діяльності підприємницьких структур. Разом з тим він в повній мірі не може охарактеризувати всі сторони їх діяльності. Результат (ефект) діяльності необхідно співставляти із затратами на його досягнення.

Питання, які стосуються сутності економічного ефекту та економічної ефективності діяльності суб’єктів господарювання, методів їх оцінки та розрахунку постійно розглядаються в економічній літературі. Більшість вчених-економістів схиляються до думки, що прибуток є основним показником економічного ефекту, а ефективність – співвідношення ефекту (прибутку) до затрат на його досягнення. Приводиться різна методика оцінки економічної діяльності для різних суб’єктів господарювання. Разом з тим, питання оцінки ефективності діяльності фінансово-промислових груп (ФПГ) є відкритим. Тому є необхідним дослідити сутність економічного ефекту та ефективності, виокремити особливості їх формування для ФПГ.

Отримання додаткового прибутку в умовах жорсткої ринкової конкуренції є однією з основних умов створення і ФПГ. Прибуток є базою для успішного подальшого розвитку. В той же час прибуток не є гарантованим і постійним результатом господарської діяльності і вимагає постійних затрат для його отримання. Можна погодитись з думкою Юрова В.Ф. «Успіх на ринку – це результат великої і багатогранної підприємницької діяльності, для якої характерні інновації, або нововведення, які забезпечать отримання великого прибутку» [1, c. 19].

При визначенні прибутку необхідно враховувати швидкість процесу розвитку інвестиційного процесу. М. Джородж, Д. Воркс, К. Вотсон-Хемфилд приводять модель отримання доходів в результаті реалізації інтеграційних процесів [2, c. 9]. На їх думку величина економічний ефект не в останню чергу залежить від тривалості періоду реалізації затрат, а також їх величини, а також відповідно від періоду реалізації і величини отриманого доходу.

Визначення фінансових результатів ФПГ має певні особливості. В їх складі досить чітко виділити «центри затрат» і «центри прибутку». Тобто, певні структури, які входять до складу групи, в силу особливостей реалізації інвестиційних проектів, не будуть отримувати прибуток на протязі певного періоду часу, або ж його величина не дасть можливості забезпечити в повній мірі їх успішного подальшого розвитку. Але їх витрати є необхідними і ефективними з точки зору діяльності групи в цілому. Безумовно вони повинні враховуватись при визначенні фінансових результатів діяльності групи в цілому. За рахунок доходів, отриманих групою в цілому, повинні формуватись позитивні фінансові результати окремих членів групи, які є «центрами витрат».

Це не означає, що «центри витрат» і «центри прибутку» є постійними і незмінними на період всього життєвого циклу ФПГ. Вони змінюються на різних етапах реалізації інвестиційних проектів. Не виключено, що вони будуть взагалі відсутні, або не будуть чітко визначеними. Успішне функціонування будь-якого господарюючого суб’єкта можливе лише в тому випадку, коли на зміну одним інвестиційним проектам приходять інші. Доходи, отримані за рахунок впровадження інвестицій в попередні періоди, можуть значно зменшувати затрати на реалізацію певних заходів в майбутньому. Тобто, «центри витрат» і «центри прибутку» можна найбільш чітко відслідкувати в процесі реалізації одного інвестиційного проекту. В рамках всієї ФПГ вони будуть дещо розмитішими, тому що, як правило, реалізується декілька проектів.

Прибуток, оскільки є абсолютним показником , і в повній мірі не дає можливості в повній мірі характеризувати результативність діяльності, ще досягається за допомогою показників ефективності.

Гончаров В.М., Навроцький А.А., Коломійцев О.А. сформулювали загальні принципи оцінки економічної ефективності інвестицій: перегляд проекту протягом його життєвого циклу; моделювання грошових потоків; порівнянність умов співставлення альтернативних інвестицій; принцип позитивності та максимуму ефекту; врахування чинника часу; врахування тільки майбутніх витрат і надходжень; порівняння «з проектом» і «без проекту»; врахування впливу інфляції; врахування (у кількісній формі) впливу невизначеностей та ризиків (політичних, фінансових та інших) [3, c. 54-55].

Для того, щоб ФПГ отримати відповідний результат господарської діяльності, він повинний бути забезпечене всіма видами ресурсів, в т.ч. і фінансовими. С. Онишко відмічає «в основі ефективності фінансового забезпечення повинне лежати, насамперед, внутрішній потенціал, зосереджений у категорії «фінанси» [4, c. 124].

Саме реалізація функцій, які притаманні фінансам, дає можливість отримати певний економічний ефект, що є основою для визначення економічної ефективності.

В процесі оцінки економічної ефективності необхідно враховувати її рівень і за рахунок чого вона була досягнута. Рівень ефективності – це вміння користувача ресурсами користуватися ними, тобто вміння досягати бажаного або максимального результату за використання коштів певного обсягу [5, c. 12]. Рівень економічної ефективності залежить, таким чином, від ефективності використання всіх видів ресурсів.

Слід відмітити, що показники економічної ефективності є узагальнюючими синергетичними. Денисенко М. П. і ін. вважають [6, c. 1016], що «..їх конструкція обумовлюється особистим сприйняттям об’єктивних економічних процесів, результати яких вони відображають. Унаслідок практичної спрямованості показники економічної ефективності мають бути такими, щоб за їх допомогою було можливим надання кількісної економічної оцінки різним аспектам інвестиційних процесів».

Література

1. Юров В. Ф. Прибыль в рыночной экономике: вопросы теории и практики / В. Ф. Юров. – М. : Финансы и статистика, 2001. – 144 с.

2. Майкл Л. Джордж. Стремительные инновации. Достижения наилучшей дифференциации, быстрого выхода на рынок и увеличения прибыльности / Майкл Л. Джордж, Джеймс Воркс, Кимберли Вотсон-Хемфилл. – К. : «Companion Grou». 2006. – 480 с.

3. Гончаров В. М. Інвестиційні ресурси та їх економічне регулювання : Монографія / В. М. Гончаров, А. А. Навроцький,          О. А. Коломійцев. – Донецьк : СПД Купріянова В.С., 2006. – 204 с.

4. Онишко С. В. Фінансове забезпечення інвестиційного розвитку: Монографія / С. В. Онишко. – Ірпінь : Національна академія ДПС Україна, 2004. – 436 с.

5. Бланк А. И. Инвестиционный менеджмент / А. И. Бланк. – К. : Эльга Н : Ника – центр, 2002. – 448 с.

6. Інвестиційно-інноваційна на діяльність : теорія, практика, досвід : Монографія / Денисенко М. П., Михайлова Л. І., Гриценко І. М., Гречан А. П. та ін.; за ред. д.е.н., проф., акад. М. П. Денисенко, д.е.н., проф. Л. І. Михайлової. – Суми : ВТД «Університецька книга», 2008. – 1050 с.