ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГМК УКРАЇНИ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВНагорський Б.А., аспирант
Донецький державний університет управління
кафедра «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»
м. ДонецькПостановка проблеми в загальному вигляді. Особливості розвитку економіки України, приєднання до CОТ, глобалізація, необхідність виконання вимог Кіотського протоколу, конкуренція на експортних ринках на фоні загострення сировинних, енергетичних та екологічних проблем, що посилюються – все це вимагає розуміння ситуації в контексті перспектив прибуткової роботи підприємств ГМК, підвищення конкурентоспроможності продукції, що випускається.
Ефективна відповідь на виклики нового часу знаходиться в площині модернізації та переозброєння виробництв, введення передових методів організації виробництва і метало-торгівлі. Сьогодні адекватне розуміння того, наскільки важливою є модернізація технологій та зниження енергоємності виробництва, стає умовою конкурентоспроможності підприємств, як на внутрішньому ринку України, так і в умовах активних глобалізаційних процесів у світовій економіці в цілому. Актуальність проблеми виражається у необхідності наукового осмислення ролі, місця та значення механізмів державного регулювання в забезпеченні економічного розвитку металургійної промисловості України. Наукові напрацювання та конкретні пропозиції по вказаній проблематиці мають забезпечити реалізувати можливості розвитку наукоємного виробництва, активізувати інноваційні процеси, розширити експорт з підвищеною долею додаткової вартості, що здебільше забезпечує зростання конкурентоспроможності української металургії, що здатна задовільними економічні потреби держави.
Мета дослідження: проаналізувати державну політику ЗЄД ГМК України в умовах інтеграційних та глобалізаційних процесів.
Виклад матеріалів основного дослідження. Економічний механізм, охоплює економічні важелі, за допомогою яких держава і органи управління впливають на товаровиробників всіх форм власності для виробництва потрібної продукції з найменшими витратами. Ці відносини слід будувати на взаємовигідній основі, щоб товаровиробники ГМК були зацікавлені у виробництві продукції. Інтереси товаровиробників і суспільства в особі держави не повинні нав'язуватися, а повинні поєднуватися з інтересами підприємств. Ця єдність інтересів на практиці забезпечується через систему взаємовигідних економічних важелів. Якщо економічні важелі не забезпечують взаємовигідну зацікавленість, то знижуються стимули збільшення виробництва продукції і ефективність.
Зусиль одних металургів у справі розвитку вітчизняного ГМК абсолютно недостатньо - необхідні увага і підтримка галузі з боку держави.
Непродумана державна політика уряду впродовж 2005-2009 років по відношенню до вітчизняного гірничо-металургійного комплексу створила декілька криз. Сюди можна віднести підписання нової газової угоди з Росією, підвищення тарифів на перевезення по залізниці, збільшення вартості електроенергії для промислових споживачів, штучне заниження курсу долара США та інше.
Найбільш відчутну утрату ГМК понесла від газової кризи. Газова криза підписаного договору про постачання російського газу з боку офіційної влади поставила економіку України під загрозу колапсу і втрати її конкурентоспроможності. При розгляді питання щодо газової угоди Верховна Рада керувалася політичними мотивами. Головним питанням на засіданні парламенту було питання оцінки газової угоди з Росією та визначення дій, які б сприяли визнанню даної угоди як нелегітимної та дали б можливість відновити переговори з Росією з новою командою парламентерів на основі міждержавних угод, що діяли.
Збільшення внутрішнього споживання вітчизняної металопродукції стає все більш актуальним в умовах загострення конкуренції на зовнішньому ринку і необхідності підтримки високих темпів нарощування виробництва в першу чергу в машинобудуванні та будівництві.
Посилювання державної політики у сфері екології може боляче ударити по металургах. Як показує практика, на даний момент підприємства ГМК України, в більшості своїй, поки не можуть, або не хочуть, не дивлячись на штрафи і попередження екологів, кардинально вирішувати екологічні проблеми, що виникають в результаті їх діяльності. Законопроект природоохоронного міністерства про повернення підприємствам 50% коштів, сплачених до спеціального фонду за забруднення навколишнього середовища, - стимул для модернізації підприємств, без якої неможливе ефективне застосування нових очисних споруд. Держава може виступати як самостійний гравець у формування великих вертикально і горизонтально інтегрованих компаній ГМК з базою в Україні та виступати гарантом придбання зарубіжних активів, сприяти можливому злиттю виробників. Зусилля держави по модернізації повинні бути направлені й на підвищення ефективності виробництва, впровадження ресурсозберігаючих енергоефективних технологій - тим самим поліпшується інвестиційна привабливість галузі, полегшується вихід підприємств на фондовий ринок.
Тільки на державному рівні може бути вирішена проблема вступу України до СОТ, в якій зацікавлена гірничо-металургійна компанія. З розвитком міжнародної мережі з'явиться можливість, товар, який виробляється в Україні, просувати за кордон. У нинішній ситуації ГМК обмежують квоти [1, с. 4].
Форми реорганізації державного механізму регулювання ЗЭД ГМК в умовах вступу України до СОТ з урахуванням експортної спрямованості металургійної промисловості, припускають захист позицій українських товаровиробників і експортерів металургійної продукції на зовнішніх ринках шляхом координації дій підприємств по експортній діяльності; освоєння нових ринків збуту; попередження застосування антидемпінгових процедур до вітчизняних виробників; запобігання перенасиченості ринків металопродукції і падіння цін на неї на основі аналізу балансу попиту і пропозиції металопродукції. Необхідні також значні зміни в структурі експорту з обмеженням вивозу продукції сировинного напряму (чавуну, сортової заготівки і слябів) і переорієнтацією на експорт кінцевої продукції (труб, метизів, листового і сортового прокату).
Важливою участю держави в регулюванні зовнішньоекономічних проблем гірничо-металургійного комплексу України в цілому повинне стати правове і законодавче забезпечення виробництва і збуту продукції відповідно до змін умов на зовнішніх ринках. Зниження рівня керованості галуззю з боку органів державної влади через непродуману та непослідовну приватизаційну політику, неузгодженість дій між центральними і місцевими органами влади, відсутність контролю і підтримки з боку держави постприватизаційних процесів та невиконання власниками пакетів акцій підприємств прийнятих на себе зобов'язань має також негативні наслідки.
Висновок: проаналізувавши державну політику ЗЄД ГМК України в умовах інтеграційних та глобалізаційних процесів, гірничо-металургійна галузь знаходиться під впливом економічних важелів та інструментів як взаємозв'язана і взаємообумовлена система економічних регуляторів. Простежується його залежність від політики держави, що проводиться, істотно впливає на надійність, ефективність, гнучкість і здатність економічного механізму до трансформації.
Літератури1. Грищенко С. Г. Горно-металлургический комплекс Украины в свете глобализации процессов / Сергей Георгиевич Грищенко // Металлургическая и горнорудная промышленность. – 2006. – № 5. – С. 1–5.
