| Lam3rok | Дата: Воскресенье, 03.11.2013, 20:24 | Сообщение # 1 |
|
Зло
Группа: Администраторы
Сообщений: 209
Статус: Offline
| НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
ВИНОГРАДАРСЬКО-ВИНОРОБНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ
НА СВІТОВОМУ РИНКУ
Науменко С.М., к.держ.упр., доцент
Юдіна К.П., аспірант
Донецький державний університет управління
м. Донецьк, Україна
Постановка проблеми в загальному вигляді. В умовах членства у СОТ особливої актуальності для вітчизняних виробників вина набуває питання підвищення конкурентоспроможності української продукції. Інструментами, що дозволяють підприємствам виробляти конкурентоспроможну продукцію, що відповідає сучасним вимогам ринку, є міжнародні стандарти ISO серії 9000 та 14000. Проте впровадження таких стандартів, як і інших норм СОТ в національну практику господарювання поряд з позитивним впливом має і негативні наслідки.
Мета дослідження полягає в систематизації складових нормативно-правового механізму і визначенні їх впливу на забезпечення конкурентоспроможності виноградарсько-виноробної галузі України на світовому ринку.
Викладення основних результатів. Для виноробних підприємств, які ставлять для себе задачу виходу на закордонні ринки або вже працюють на них, необхідність сертифікації на відповідність вимогам стандартів ISO 9000 (системі менеджменту якості) абсолютно очевидна, адже в іншому випадку на цей ринок підприємству просто не вийти або економічні втрати будуть занадто великими.
Впровадження стандарту дає надійний захист підприємству від іноземних конкурентів на світовому ринку вин.
Екологічна діяльність підприємств виноробної галузі також стала фактором національної та міжнародної конкурентоспроможності. Сертифікація систем екологічного менеджменту відбувається у відповідності до вимог міжнародних стандартів серії ISO 14000, основною метою яких є захист навколишнього середовища від впливу зовнішніх господарських факторів, а також покращення екологічної обстановки за рахунок переходу від ліквідації наслідків забруднення до його попередження.
В останні роки в умовах СОТ набуває актуальності й впровадження на виноробних підприємствах України міжнародних стандартів ISO серії 18000 – системи управління охороною праці та технікою безпеки організації. Україна вже прийняла певні міжнародні стандарти у виноробстві, серед яких основними є наступні [1]:
* ДСТУ ISO 3835-1:2006 «Устаткування для виноградарства та виноробства. Словник термінів. Частина 1 (ISO 3835-1:1976, IDT)»;
* ДСТУ ISO 3835-2:2006 «Устаткування для виноградарства та виноробства. Словник термінів. Частина 2 (ISO 3835-2:1977, IDT)»;
* ДСТУ ISO 3835-3:2006 «Устаткування для виноградарства та виноробства. Словник термінів. Частина 3 (ISO 3835-3:1980, IDT)»;
* ДСТУ ISO 3835-4:2006 «Устаткування для виноградарства та виноробства. Словник термінів. Частина 4 (ISO 3835-4:1981, IDT)»;
* ДСТУ ISO 3835-5:2006 «Устаткування для виноградарства та виноробства. Словник термінів. Частина 5 (ISO 3835-5:1982, IDT)»;
* ДСТУ ISO 5703:2005 «Устаткування для виноградарства та виноробства. Преси для винограду. Методи випробування (ISO 5703:1979, IDT)»;
* ДСТУ ISO 5704:2005 «Устаткування для виноградарства та виноробства. Машини для збирання винограду. Методи випробування (ISO 5704:1980, IDT)»;
* ДСТУ ISO 7224:2006 «Обладнання для виноградарства та виноробства. Насоси для м’язги. Методи випробування (ISO 7224:1983, IDT)».
У 1924 році була створена Міжнародна організація виноробства, яка пізніше, у 1958 році, була перейменована у Міжнародну організацію виноградарства та виноробства (OIV). Сьогодення організація об’єднує вже більше 40 країн, серед яких безумовним членом є й Україна, яка повинна дотримуватися вимог нормативів OIV у виноробстві, серед яких основними є: «Міжнародний кодекс методів виноробства»; «Збірник міжнародних методів аналізу вин та сусла»; «Міжнародна норма конкурсів вин»; «Найменування за походженням. Географічна назва та марка. Визначення та співвідношення»; «Міжнародна норма етикування вин та алкогольних напоїв»; «Міжнародний енологічний кодекс»; «Залишки пестицидів. Гранично допустимі норми»; «Попередження захворюванням виноградників та фітосанітарна боротьба» [1].
Багато адаптованих національних нормативів, міжнародних стандартів, що діють на світовому ринку виноградарства, обмежують застосування маркетингового інструментарію продуктової, цінової та збутової політики українських виробників вина. Таке обмеження для вітчизняних винних виробників, в першу чергу, торкається питання властивостей та параметрів винної продукції, а також вимог етикування пляшок. Не відповідаючи умовам та стандартам європейського класичного виробництва, вітчизняні винні підприємства-виробники повинні або пристосовувати та змінювати своє виробництво, або відмовлятися від експорту та позиціонування своєї продукції на світових ринках.
Основою конкурентоспроможності галузі може бути тільки продукція, вироблена за технологіями, що гарантує високу якість і безпеку для споживача. Для підтвердження репутації українських вин необхідно зробити галузь прозорою для контролю з боку світових експертів і сертифікованих систем підтвердження якості та безпеки. Такі перетворення неможливі без державної підтримки. Але при вступі до СОТ Україна взяла на себе певні зобов’язання щодо обмеження підтримки аграрного сектора. Хоча в Україні діє галузева «Програма розвитку виноградарства та виноробства України на період до 2025 року», за якою виділяється 1 % від обороту алкогольної продукції, що компенсує близько 70 % витрат на виноградні насадження, але цього недостатньо [2]. Крім того, Україна дозволила завозити товари за національними стандартами країн-членів СОТ, фактично відкривши внутрішній ринок. Саме тут виникає проблема державного контролю над якістю виноматеріалів та вина, у тому числі імпортного виробництва.
Висновки. Нормативно-правові механізми як європейських країн, так й країн-членів СОТ, певною мірою обмежують участь національних виробників виноградарсько-виноробного компплексу України на світовий ринок. Будь-які відхилення від світових вимог контролю якості, безпеки та походження можуть стати аргументом проти українських вин, для яких просто не відкриються зарубіжні ринки збуту.
Список літератури
1. Винодельческое право мира в XX столетии [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://chitalky.ru/?p=1361.
2. Програма розвитку виноградарства та виноробства України на період до 2025 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1021.4894.0.
|
| |
| |
