| Lam3rok | Дата: Воскресенье, 03.11.2013, 20:12 | Сообщение # 1 |
|
Зло
Группа: Администраторы
Сообщений: 209
Статус: Offline
| ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЗАХИСТУ ЕКОНОМІЧНО АКТИВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
Сметаннікова М. А., студентка ОКР "магістр"
Науковий керівник: Мякотіна Н.А. к.е.н., доцент
Донецький державний університет управління
м. Донецьк, Україна
Постановка проблеми у загальному вигляді. Соціальне стимулювання і захист населення - це головна складова соціальної політики держави та невід’ємний елемент функціонування ринкової економіки. В умовах постійного реформування національної економіки України та її інтеграції у світову економічну систему постає питання створення необхідних умов для ефективного використання робочої сили, досягнення продуктивної зайнятості населення, оскільки економічно активне населення є основою розвитку кожної країни. Як показує статистика, економічно активного населення стає все менше, молодь від’їзджає за кордон бо немає достатнього соціального захисту у країні, вкрай низька заробітна платня – це все погіршує стан економіки країни.
Метою дослідження є визначення сутності і особливостей державної політики щодо економічно активного населення, з’ясування проблем економічно активного населення України, його соціальний захист та виявлення потреб молодого покоління в умовах соціально-економічних трансформацій.
Виклад основних результатів. Економічно активне населення згідно з концепцією робочої сили до методики Міжнародної організації праці - це населення обох статей віком від 15 до 70 років включно, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію своєї робочої сили на ринку праці для виробництва товарів і послуг.
Економічно активними вважаються особи, зайняті економічною діяльністю, яка приносить дохід (зайняті), та безробітні [1].
Кількість економічно активного населення України у віці 15-70 років у І кварталі 2013 року становила 21 млн. 840,4 тис. осіб. У І кварталі 2012 року кількість економічно активного населення України становила 21 млн. 885,3 тис. осіб. Таким чином, у річному вимірі цей показник зменшився на 0,02%. Ця зміна представлена на рис. 1.
Рис. 1. Економічно активне населення України у 2012-2013 рр.
Населення працездатного віку в І кварталі 2013 р. склало 20 млн. 426,4 тис. осіб (+0,04%), старше працездатного віку – 1 млн. 414 тис. осіб (-8,5%). Рівень безробіття населення працездатного віку за класифікацією Міжнародної організації праці (МОП) в середньому в І кварталі 2013 році становив 9,7% [2]. Це вказує на не ефективну державну політику у соціальній сфері.
На нашу думку, удосконалення державної політики соціального захисту, яка представляє собою стратегічний соціально-економічний напрямок, обраний урядом країни для всебічного розвитку громадян, що забезпечує їм гідний рівень, умови життя і праці, який включає законодавчо встановлені гарантії соціального захисту, соціальної
допомоги і підтримки, є головним критерієм збільшення кількості економічно активного населення в Україні.
Комплекс заходів державної політики щодо збільшення чисельності та покращення соціальних умов для економічно активного населення повинен включати: регулювання ринку праці, політику у сфері оплати праці зайнятого населення, політику зайнятості та безробіття, міграційну полику [3].
Державі необхідно приділяти значну увагу «людському капіталу», його розвитку, надавати усі умови для підтримки робочої сили, щоб та в свою чергу не вивозила знання, навички та досвід за межі України.
Забезпечення виховання людського потенціалу повинно починатися задовго до появи сім’ї, а саме:
- державне стимулювання створення молодої сім’ї повинно включати забезпечення молодих сімей житлом на умовах, які б були під силу молодій родині;
- покращити охорону здоров’я;
- організувати систему виявлення у дітей ще у дошкільному віці здібностей;
- провести соціальну підтримку безробітних;
- збільшити заробітну плату та посилити мотивацію до легальної продуктивної зайнятості.
Висновки: Завдяки проведеному дослідженню можна стверджувати, що питання економічно активного населення повинно стати одним з основним напрямків державної політики, який був би спрямований на: зростання обсягів виробництва товарів і послуг, стимулювання малого та середнього бізнесу, зупинити відтік «людського капіталу» за кордон завдяки підвищенню заробітної плати та мотивації.
Список літератури
1. «Про затвердження Методологічних положень щодо класифікації та аналізу економічної активності населення» Наказ // «Відомості Верховної Ради України» від 19.01.2011 № 12.
2. Єдиний інформаційний центр // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.org/uk.
3. Стеченко Д. М. Державне регулювання економіки : Навч. посіб. / Д. М. Стеченко. – К . : Знання, 2007. - 271 с.
|
| |
| |
