| Lam3rok | Дата: Воскресенье, 03.11.2013, 19:54 | Сообщение # 1 |
|
Зло
Группа: Администраторы
Сообщений: 209
Статус: Offline
| ОСОБЛИВОСТІ МЕХАНІЗМІВ РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ
Оруджева В.Е., Оруджева Н.Е., студентки ОКР «бакалавр»
Науковий керівник: Філіпенко Т.В., д.держ.упр., професор
Донецький державний університет управління
м. Донецьк, Україна
Постановка проблеми в загальному вигляді. Процес активізації інноваційної діяльності промислових підприємств в контексті просторового розвитку продуктивних сил на регіональному рівні набуває особливої актуальності. Без інноваційної переорієнтації державної політики та без підвищення інноваційної активності промислових підприємств неможливо досягти зростання ефективності і конкурентоспроможності вітчизняного промислового виробництва.
Мета статті полягає у визначенні особливостей механізмів регулювання інноваційної діяльності в Україні на регіональному рівні.
Викладення основних результатів. Методологічною основою для формування інноваційної політики регіонів є Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів», Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015р., Концепція державної регіональної політики, Концепція науково-технологічного розвитку України та інші нормативно-правові документи.
Формування інноваційної політики базується на врахуванні специфічних чинників, серед яких вирізняють переваги регіону щодо залучення інвесторів (вітчизняних та іноземних).Залучення інвестицій повинно здійснюватись на основі врахування мети та завдань державних і регіональних програм щодо структурної
переорієнтації виробництва, цільових програм галузевого та міжгалузевого розвитку, конверсії, розвитку експортного потенціалу.
На сьогодні прийнято виділяти два механізми регулювання розвитку інноваційної діяльності промислових підприємств в Україні в контексті просторового розвитку продуктивних сил на рівні регіону: організаційно-економічний та державний [1].
Формування організаційно-економічного механізму регулювання інноваційної діяльності промислових підприємств на рівні регіонів має відбуватись на принципах системності, комплексності, орієнтації переважно на інноваційний шлях розвитку,орієнтації новацій на задоволення потреб і запитів споживачів,підтримки рівноваги між споживанням і відновленням природних
Розглянемо деякі з них. Принципсистемності складається з сукупності елементів, які перебувають у взаємозв’язку та взаємозалежності один з одним, створюють певну цілісність та єдність. Серед системних принципів вирізняють: цілісність, структурність,взаємозалежність системи зовнішнього середовища, ієрархічність, множинність описів кожної системи. Як система особливого класу організаційно-економічний механізм регулювання інноваційної діяльності є складною, адаптованою та динамічною системою імовірнісного характеру.Принцип комплексності узгоджує аспекти функціонування організаційно-економічного механізму регулювання інноваційної діяльності промислових підприємств, як комплексність цілісних систем регулювання (ринкових, регулюючих, економічних механізмів, інструментів та методів регулювання інноваційним розвитком на рівні окремого підприємства). Завдяки інноваціям відбувається адаптація підприємств до змін зовнішнього середовища. Принцип балансу інтересів суб’єктів інноваційного процесу передбачає, що виробництво та реалізація інновацій приносить вигоду абсолютно всім учасникам інноваційного процесу
(інвестору, розробнику новацій, постачальнику, виробнику, споживачу та ін.).
Функціонування систем організаційно-економічного механізму регулювання інноваційної діяльності промислових підприємств на рівні регіону пов’язано з переробкою значного обсягу інформації, її обміном між системами та рівнями. Збір, накопичення, збереження та аналіз необхідної для цього інформації забезпечується зарахунок дії системи інформаційного забезпечення.Дія організаційно-економічного механізму регулювання інноваційної діяльності промислових підприємств в межах будь-якого регіону відбувається за рахунок дії механізму державного регулювання та стимулювання. Формулювання стратегії держави щодо регулювання інноваційної діяльності містить наступні складові: економічне зростання,повну зайнятість, економічну ефективність, стабільний рівень цін, економічну свободу, справедливий розподіл доходів, економічну забезпеченість, збалансованість зовнішньоекономічних відносин.
Особливості регулювання інноваційної діяльності промислових підприємств України на регіональному рівні пов’язані з недосконалістю існуючої законодавчої бази. Так, наприклад чітко невизначені межі та форми участі держави у вирішенні проблем щодо стимулювання тапідтримки інновацій. На нашу думку створенню узгодженої правової системи сприятиме поділ функцій державного регулювання інноваціями на загальні та спеціальні.
До складу загальних функцій державного регулювання інноваційної діяльності промислових підприємств належать: державне нормування, державнийконтроль та моніторинг, державне прогнозування та планування, державне стимулювання, державне регулювання та координування. Середспеціальних функцій державного регулювання вирізняють державний фінансовий контроль, державне регулювання економіки та ін.
Згідно Закону України «Про інноваційну діяльність», державне регулювання інноваційної діяльності здійснюється шляхом визначення та підтримки пріоритетних напрямів інноваційної діяльності державного та галузевого, регіонального та місцевого рівнів, формування й реалізації програм, механізмів щодо підтримки, стимулювання інноваційної діяльності.Засобами державного регулювання інноваційної діяльності в Україні є:закони та законодавчі акти, які здійснюють регулювання економічної діяльності, а також контроль щодо їх виконання,обсяги і джерела інвестування інновацій (розробка довготривалих концепцій розвитку державита її регіонів, виконання цільових програм, спрямованих на розвиток певних видів економічної діяльності чи виробництв);асигнування, дотації;податкові пільги для підприємств [2; 3].
Висновки. Розвиток інноваційної політики регіону полягає і у визначенні механізмів інституційно-ринкових перетворень; формуванні ефективно діючих ринків ресурсів, продуктів, а також їх інфраструктури. Інститутами у даному напрямку є ринки: власності, підприємницької діяльності, споживчих товарів, цінних паперів та інше.
Список літератури
1. Енциклопедичний словник / Гл. ред. А. М. Прохоров. – М. : Енциклопедичний словник, 1989. – 1632 с.
2. Афанасьєв М. В. Інноваційні процеси в системі державного управління і місцевого самоврядування / М. В. Афанасьєв, А. Г. Шемаєва, Л. Й. Аведян та ін. – Харків : ХНЕУ, 2006. – 212 с.
3. Лобас В. М. Роль регионального управления в государственном процессе управления / В. М. Лобас // Вісник
державного університету економіки і торгівлі: Серія «Економічнінауки». – 2000. – № 8. – С. 78-82.
|
| |
| |
