| Lam3rok | Дата: Воскресенье, 03.11.2013, 19:47 | Сообщение # 1 |
|
Зло
Группа: Администраторы
Сообщений: 209
Статус: Offline
| ОСОБЛИВОСТІ МИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ
Онищенко А. О., студентка ОКР «бакалавр»
Науковий керівник: Ковальова М.Л., к.е.н., ст. викладач
Донецький державний університет управління
м. Донецьк, Україна
Постановка проблеми в загальному вигляді. Одним з ключових елементів зовнішньої економіки України є вдосконалення системи митного регулювання. Митне регулювання визначає характер зовнішньоекономічних відносин, адже через встановлення мита та інших податків держава встановлює засади для підтримання національних товарів ти проходження іноземної продукції. Характер митного регулювання впливає на якість продукції, що споживається населенням і відповідно встановлює загальний рівень здоров’я серед населення та можливість споживання якісних товарів. Формування і розвиток системи митного регулювання України відбувається під впливом багатьох різноманітних чинників. Одні з них мають суто національний характер, інші наділені міжнародними рисами.
Митне регулювання відіграє дуже важливу роль у держаному регулюванні зовнішньоекономічних відноси. На сучасному етапі розвитку економіки України проведення ефективної митної політики є одним з основних засобів регулювання зовнішньоекономічної політики з огляду на важливість інтеграції у світовий торгівельний простір.
Загальною метою дослідження є визначення особливостей митного регулювання в Україні, основних органів, які беруть учать у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності і їх основних задачі, а також засоби для вдосконалення митного регулювання в Україні.
Виклад основних результатів. Митне регулювання є однією з
основних функцій митної політики. Воно безпосередньо пов’язане з регулюванням зовнішньоекономічних відносин та передбачає вплив з боку держави і її компетентних органів на зовнішньоекономічні відносини за допомогою методів економічного та адміністративного характеру з метою їх регулювання для забезпечення національних інтересів та інтересів національних товаровиробників і створення сприятливих для них умов, забезпечення виконання державної політики у сфері економіки, виконання міжнародно-правових зобов’язань держави.
Регулювання митною справою здійснюють найвищі органи влади та управління України. Спеціально уповноваженим органом державного управління в галузі митної справи є Міністерство доходів і зборів України, яке було створене 24 грудня 2012р. Митне регулювання здійснюється відповідно до Митного кодексу, законів України та міжнародних договорів. Україна може вступати в митні союзи з іншими державами, брати участь у діяльності міжнародних організацій з питань митної справи.
Велику роль у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності відіграє митна служба України, яка здійснює митний контроль на підставі Митного кодексу, прийнятого в грудні 2011року. Митна служба повною мірою реалізовує свої повноваження в системі державного регулювання ЗЕД і, відповідно, митного регулювання. Україна самостійно визначає митну політику, створює власну митну систему та здійснює митне регулювання на своїй території відповідно до Митного кодексу, законів України та міжнародних договорів за участю України [1].
Митне регулювання України здійснюється на основі принципів: виключної юрисдикції України на її митній території; виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи; законності; єдиного порядку переміщення товарів і транспортних
засобів через митний кордон України; системності; ефективності; додержання прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, що охороняються законом; гласності та прозорості; відповідності всіх учасників відносин; визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності.
Безпосередньо, функцію здійснення митного регулювання покладено на Державну митну службу України. Митна служба України забезпечує виконання таких основних завдань:
- виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;
- захист економічних інтересів України;
- застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщення товарів через митний кордон України;
- здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон, вдосконалення форм і методів їх здійснення;
- контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон;
- здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв’язків державних інтересів на зовнішньому ринку;
- створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон;
- боротьба із контрабандою та порушеннями митних правил [2].
Таким чином, митна служба, здійснюючи сукупність заходів, реалізовує свої повноваження в системі митного регулювання. Саме митні органи України безпосередньо пов’язані із митним регулюванням, хоча в процесі своєї діяльності вони безумовно контактують із органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями та громадянами.
Важливою відмінною рисою у системі митного регулювання України поряд із митним регулюванням провідних країн світу є значна розгалуженість товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, наявність такої кількості найменувань товарів дозволяє шахраювати, шляхом сплати мита за нижчою ставкою. Крім того, для України суттєвим недоліком, порівняно із розвиненими країнами світу, є фіскальне спрямування мита, тобто його основне призначення визначається потребами держави у грошових коштах. Тоді як у розвинутих країнах пріоритетною є регулююча функція. Така зосередженість державної політики у сфері митного регулювання на важливості мита, як джерела поповнення бюджету перешкоджає виконанню інших важливих функцій митного регулювання та створює бар’єри щодо формування міжнародної співпраці та ефективної боротьби із митними правопорушеннями. Тобто в цілому призводить до формування стійкої моделі ухилення від сплати податків, зменшення конкурентоспроможності національних товарів на світовому ринку, їх привабливість для зарубіжного споживача [3].
Питання митного регулювання України залишається актуальним, тому, згідно програми діяльності уряду України, проводяться заходи з дотриманням нового Митного кодексу, який передбачає:
* впровадження диференційованого підходу до рівня митного накладання в залежності від того, на якому рівні виготовляється товар в країні;
* застосування однобічних обмежень імпорту, включаючи підвищення ставок ввізного мита;
* широке застосування специфічних і комбінованих ставок мита на товари так званого некритичного імпорту;
* впровадження засобів митно-тарифного захисту сільсько-господарського виробництва в Україні;
* скорочення переліку країн, які користуються пільгами в сфері митного накладання;
* зміна механізму просування акцизу і ПДВ на імпортні товари [1].
Висновки. Сьогодні митне регулювання в Україні має складний, комплексний характер суспільних відносин, зумовлених самою природою її цільовим призначенням. Саме тому митне регулювання повинно ґрунтуватися на накопиченому досвіді та нових етапах митних взаємовідносин. Отже, митне регулювання є однією із найбільш значимих сфер державного регулювання, адже саме митне регулювання визначає принципи та засади формування міжнародних відносин, створення ефективної, справедливої, прозорої системи оподаткування для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та світової торгівлі. Таким чином, лише злагоджена та урівноважена система регулювання може забезпечити для України прогресивний розвиток у сфері митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Список літератури
1. Митний Кодекс України. [Електроний ресурс] : Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4495-17.
2. Владимиров К.Н., Бардачова В.Ю. Митне регулювання: Навчальний посібник / К.Н. Владимиров, В.Ю. Бардачова. – Херсон: Олді-плюс, 2002. – 336с.
3. Гребельник О.П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Підручник / О.П. Гребельник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 696 с.
|
| |
| |
