| Lam3rok | Дата: Воскресенье, 03.11.2013, 19:35 | Сообщение # 1 |
|
Зло
Группа: Администраторы
Сообщений: 209
Статус: Offline
| ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ БЛАГ : МІЖНАРОДНИЙ АСПЕКТ
Коняхіна Т.В., к.е.н., доцент,
доцент кафедри менеджменту ЗЕД
Донецького державного університету управління
Донецьк, Україна
Постановка проблеми в загальному вигляді. Об’єктивна обумовленість настійності задоволення первинних потреб надає виробництву благ постійний характер. Еволюція останніх, інтенсифікуючи споживання природних ресурсів, призводить до зростання техногенного тиску на довкілля, породжуючи на певному етапі екологічну потребу [1]. Остання, вбудовуючись в сформовану ієрархію потреб, ініціює усвідомлення необхідності виявлення способів їх одночасного задоволення, в тому числі за допомогою проекологізірованної трансформації виробничих процесів.
Загальна мета дослідження. Становлення екологічної політики держави, у т.ч. на рівні регіонів, її кількісні та якісні орієнтири обумовлені практикованими підходами в організації процесу виробництва благ, властивих конкретному історичному періоду. Реалізація економічного інтересу, з одного боку, сприяє підтримці умов життєдіяльності суспільства (власне політика природокористування), з іншого призводить до зростання техногенного тиску на довкілля й обумовлює необхідність його компенсації на певному етапі розвитку (екологічна політика). У зв’язку з цим можливі такі рівні реалізації екологічної політики: рівень держави, громадських рухів і громадянської спільноти
(притаманне розвинутим країнам); рівень суспільних рухів [2, c. 86]. Саме ставлення до природних ресурсів як до блага виступає основою формування аналізованої політики – так залучення їх у господарський оборот забезпечує насичення первинних потреб; далі, у міру розвитку продуктивних сил, усвідомлюється участь природних ресурсів у задоволенні екологічної потреби як невід’ємної складової умов життєдіяльності. Останнє зумовлює роль і місце природних ресурсів у структурі еколого-економічних відносин, що знаходить відображення в інтеграції власне політики природокористування та екологічної політики як її компонента. При цьому актуалізовано умова сприйняття природних ресурсів як блага на всіх рівнях господарювання, що дозволить забезпечити системний підхід до реалізації сукупності політик природокористування в контексті їх екологізації, підвищуючи ефективність останніх і трансформуючи структуру національної економіки за допомогою пошуку нового ефективного інструментарію відповідності специфічним вимогам. Виконання даної умови сприяє становленню цілісної системи політик, спрямованої на пом’якшення еколого-економічної суперечності, що характеризується наявністю сукупності прямих і зворотних зв’язків між суб’єктами (сприйняття навколишнього природного середовища як блага, відбите в політиці держави, носитиме лише декларативний характер за відсутності механізмів інтеграції відповідних компонентів у політики суб’єктів інших рівнів господарювання). Задоволення потреб відбувається в процесі безпосереднього поглинання природних благ або ж їх залучення в господарський оборот.
Викладення основних результатів. Для суб’єктів-носіїв потреби якість середовища проживання є рівнодоступною і не виключним із споживання благом, що призводить до виникнення проблеми безбілетника [3, c. 198]. При ідеальному підході суб’єкти самостійно
визначають цінність якості середовища проживання і оплачують придбання даного блага добровільно. Готовність платити за збереження якості середовища проживання визначається доходами різних соціальних груп, рівнем освіти і культури їх представників і багатьма іншими чинниками. Споживання даного блага відбувається колективно і необхідна точна інформації про граничні вигоди кожного індивіда, отримання якої швидше виняток, ніж правило: якщо кількість носіїв потреби велике, можливості для приховування інформації розширюються. При оплаті споживання чисто суспільних благ у відповідності з граничними вигодами від їх використання, з’являються потужні стимули для приховання справжньої інформації та применшення реальних розмірів одержуваних вигод.
Блага, що задовольняють потреби індивіда в естетичній насолоді, психологічному комфорті виступають чистими громадськими, оскільки вони рівнодоступні і не виключені із споживання. Однак при перевищенні негативного впливу граничного значення буде потрібно обмеження кількості користувачів і благо трактується як клубне. Так, при розгляді даної функції міського озеленення потрібно враховувати, в тому числі і стійкість порід до рекреаційних навантажень, що визначають їх вибір для конкретної функціональної території.
Блага, що задовольняють вторинні потреби в самореалізації, самовираженні індивіда, класифікуються залежно від ступеня доступності його індивідам. При перевищенні числа носіїв потреби над кількістю наданого блага воно є приватним, так як споживається індивідуально, між носіями потреби виникають конкурентні відносини і можлива виключність блага.
Блага, споживання яких регулюється державою (лімітування, відстрілу тварин, відлову риби), відносяться до приватних або змішаним (клубним) благ залежно від кількості носіїв потреби.
Життєдіяльність людей завжди активно впливала на навколишнє середовище. Процеси взаємодії людського суспільства і природи протікають у формі циклічних кругообігів речовин, енергії, інформації. Розширення і поглиблення цих процесів призводить до порушення екологічної рівноваги, загострення природно-суспільних протиріч, появі соціально-екологічних проблем. Власне регіональна екологічна політика має бути спрямована на поліпшення екологічних умов життя людей і збереження природних ландшафтів. Необхідно відзначити, що в сучасних умовах підвищилася роль територіальних органів влади, які виробляють і реалізують власну екологічну політику.
У міжнародному контексті має сенс говорити про виникнення глобальних еколого-економічних протиріч і міжнародних природних (екологічних) благ. Міжнародні блага є громадськими, оскільки рівнодоступності всім носіям потреби. Постачальниками благ виступають країни, що мають достатні запаси природних ресурсів, які не є об’єктом угоди, але виступають благом для інших.
Висновки. Прийняті рішення безпосередньо впливають на вимоги, висунуті до організації міжнародної торгівлі в контексті відповідності характеристик виробництва і продукції вимогам екологічної чистоти. В результаті у господарюючих суб’єктів виникають доцільні додаткові витрати; супутнє подорожчання процесу природокористування призводить до усвідомлення суб’єктами навколишнього природного середовища як витратного виробничого фактора.
Список літератури
1. Синякевич І. Основні постулати екологічної економіки як теоретична основа екологічної політики / І. Синякевич // Економіка України. – 2006. – №7. – С. 32-39.
|
| |
| |
