| Lam3rok | Дата: Воскресенье, 03.11.2013, 19:27 | Сообщение # 1 |
|
Зло
Группа: Администраторы
Сообщений: 209
Статус: Offline
| КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ВІТЧИЗНЯНОГО ПІДПРИЄМСТВА : КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД
Карпунов Д.А., студент ОКР «бакалавр»
Науковий керівник: Малік М.А., ст. викладач
Донецький державний університет управління
м. Донецьк, Україна
Постановка проблеми в загальному вигляді. Однією з умов становлення і розвитку ринкової економіки є створення конкурентного середовища та організація взаємодії економічних суб’єктів, які конкурують між собою у сфері виробництва та подальшого просування на ринок товарів і послуг. Конкуренція є рушійною силою, яка спонукає господарюючі суб’єкти, що прагнуть закріпити та посилити свої конкурентні позиції на ринку, до випуску нових видів продуктів. Проте, для визначення власних позицій, підприємству необхідно дослідити та виокремити фактори, що впливають на можливості отримання додаткових переваг у конкурентній боротьбі. Саме цим і обумовлюється актуальність обраної теми.
Проблематиці визначення й аналізу чинників, що впливають на формування конкурентоспроможності підприємства, приділено суттєву увагу у роботах вітчизняних і закордонних учених Г. Азоєва, І. Акімової, І. Ансоффа, Я. Базилюка, А. Воронкової, Ю. Іванова, М. Кизима, Дж. Макартура, В.Павлової, В. Пономаренко, М. Портера, Дж. Робінсона, С.Савчука, Дж. Стіглера, О. Тридіда, Р. Фатхутдінова, А. Чандлера, В. Шинкаренка, М. Енрайта, А. Юданова та ін. Незважаючи на значний загальний внесок, до окремих аспектів виокремлення та впорядкування факторів конкурентоспроможності науковці підходять неоднозначно. У зв’язку з цим виникає потреба у
здійсненні системного та комплексного підходу до визначення факторів конкурентоспроможності підприємства.
Метою дослідження є обґрунтування комплексного підходу до конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на світових ринках.
Викладення основних результатів. Важливим критерієм оцінки ефективності економічного розвитку країни є рівень міжнародної конкурентоспроможності. За даними щорічного звіту Світового Економічного Форуму «Глобальний огляд конкурентоспроможності 2011-2012 рр.» Україна посіла 82 місце (між Тринідадом і Тобаго та Намібією) серед 142 країн світу за рівнем Індексу глобальної конкурентоспроможності (торік країна посідала 89 місце серед 139 країн). Відмічається, що Україні вдалося покращити позиції у порівнянні з попереднім рейтингом за такими складовими конкурентоспроможності як «макроекономічна стабільність» – 112 місце (20 пунктів), «стан державних та приватних інститутів» – 131 місце (3 пункти); «ефективність фінансових ринків» – 116 місце (3 пункти). Разом із тим відбулося значне погіршення за такими складовими: «інновації» – 74 місце (22 пункти); «охорона здоров’я та початкова освіта» – 74 місце (12 пунктів); «інфраструктура» – 71 місце (3 пункти). Як зазначають експерти, зростання за показником «макроекономічна стабільність» відбулося завдяки відновленню зростання ВВП, зниженню інфляції, стабільності гривні. Проте за більшістю інших позицій Україна не демонструє прогресу. Насамперед слід звернути увагу на зниження в соціальних складових індексу. Відсутність позитивної динаміки в більшості сфер може стати причиною погіршення рейтингу України.
Дослідження конкурентоспроможності підприємства в умовах економічної ситуації, яка склалася в Україні, дає змогу розглядати її як комплексну характеристику потенціальних можливостей забезпечення конкурентних переваг в перспективі. Конкуренція має
позитивні та негативні риси. Джерелами конкурентних переваг є прогресивна організаційно-технологічна і соціально-економічна база підприємства, вміння аналізувати та своєчасно здійснювати заходи щодо укріплення конкурентних переваг. Тривалий час в нашій країні робився наголос в основному на негативних наслідках конкуренції: витіснення дрібних виробників великим капіталом, розорення одних і збагачення інших, посилення соціальної несправедливості, значне зростання майнової диференціації населення, загострення безробіття, інфляція тощо. Аналіз причин зниження значення окремих критеріїв конкурентоздатності продукції та встановлення факторів, що підвищують конкурентоздатність, так званий факторний аналіз, - важливий момент у діяльності підприємств - виробників і підприємств-продавців. Визначити характер цієї залежності й виразити її кількісно важко, однак її наявність є стимулом для пошуку шляхів оцінки та підвищення конкурентоспроможності. Більше всього для цієї мети підходять експертні методи. При цьому доцільно вивчати вплив зазначених факторів на якості товарів. Отже, конкурентоспроможність залежить від факторів, які поділяються на три групи: техніко-економічні, комерційні, нормативно-правові. Конкурентоспроможність товарів більш повно розкривається через систему її показників. Вони являють собою сукупність критеріїв кількісної оцінки рівня конкурентоспроможності виробів. Основою для побудови системи показників конкурентоспроможності є аналіз взаємодії потреби і товару, в ході якого здійснюється їх порівняння та виявляється ступінь відповідності один одному. Сумарний корисний ефект кожного товару по суті є похідною декількох чинників. Саме це й є найважливішим критерієм успіху товарів у конкурентній боротьбі на ринку.
Висновки. Таким чином, конкурентоспроможність підприємства слід розглядати з урахуванням факторів конкурентоспроможності продукції, його потенціалу, галузей, регіонів і країни в цілому.
Оцінка стану використання взаємопов’язаних і взаємозалежних рівнів визначається, перш за все, здатністю конкретних виробників випускати конкурентоспроможну продукцію. Критерії, характеристики та фактори динаміки конкурентоспроможності для кожного її рівня мають власну специфіку. А отже, для підвищення конкурентоспроможності країни необхідно проводити цілеспрямовану державну інноваційну, галузево-промислову політику згідно визначених пріоритетів розвитку.
|
| |
| |
