| Lam3rok | Дата: Вторник, 25.10.2011, 22:28 | Сообщение # 1 |
|
Зло
Группа: Администраторы
Сообщений: 209
Статус: Offline
| ОСОБЛИВОСТІ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ СЛУЖБОВИХ ВІДРЯДЖЕНЬ ЗА КОРДОН
Щербак Д.В.,
Коняхіна Т.В., к.е.н., доцент,
Донецький державний університет управління
Постановка проблеми. Підприємства, що займаються зовнішньо-економічною діяльністю, відряджають своїх робітників не тільки в межах України, але й за кордон. Під час відправлення робітника в службове відрядження, виникає низка проблем у зв’язку з відобра-женням у бухгалтерському обліку службових відряджень. Знання особливостей порядку оформлення службових відряджень допомага-ють впоратися з цими проблемами. Особливості відображення у бух-галтерському обліку службових відряджень за кордон розглядали: Кадуріна Л.О., Бутинець Ф.Ф., Небильцова В.М.
Мета дослідження – виявити особливості порядку оформлення, виплати та відображення у бухгалтерському обліку витрат на служ-бові відрядження.
Викладення основних результатів. Кожний відряджений робітник при відправленні за кордон обов’язково повинен пройти митний контроль. Під час його проходження необхідно додержуватися зазна-чених митних правил і виконувати вимоги, встановлені діючим зако-нодавством України. Ці вимоги стосуються також і готівки, що пере-сувається через кордон. Направляючи робітника у відрядження, підп-риємство зобов’язане у відповідності зі п.4 Постанови № 663 та п.1.2 Інструкції № 59 забезпечити його авансом (готівковими грошовими засобами) на поточні витрати у розмірах, обумовленими реальними потребами в країні перебування. Виходячи з вимог ст.121 Кодексу за-конів про працю, при розрахунку суми авансу необхідно враховувати наступні витрати:
- добові за час перебування у відрядженні;
- вартість проїзду до місця відрядження і зворотно;
- вартість найму жилого приміщення;
- телефонні рахунки на розмови, безпосередньо пов’язані з від-рядженням;
- оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз);
- обов’язкове страхування;
- витрати на усний і письмовий переклад;
- інші документально оформленні витрати, пов’язані з правилами в’їзду і перебування в місці відрядження.[1]
Аванс на відрядження може бути або виданий робітнику готів-кою після оформлення відповідного наказу, або перерахований у без-готівковій формі на відповідний рахунок для використання с викори-станням пластикової картки.
В якості готівкових грошових засобів при відрядженні за кордон може бути або національна валюта, у яку відряджається робітник, або вільно конвертована валюта. Але заборгованість підприємства перед робітником виплачується тільки в національній валюті України, пе-рерахованої по курсу НБУ у день виплати заборгованості (п.1.17 Ін-струкції № 59).
Порядок і граничний розмір готівкової валюти України, готівко-вої іноземної валюти і дорожніх чеків, переміщувані фізичними осо-бами, у тому числі і що відряджаються, через кордон, визначає Ін-струкція № 148. Згідно п.1 р.2 цього документа загальна сума готівки, що вивозиться фізичною особою за межі України, за умови усного декларування не може перевищувати в еквіваленті 10000 євро. При цьому перерахунок сум готівки в євро повинен здійснюватися по офі-ційному курсу гривни до євро, встановленого НБУ, або кросу-курсу, визначеного згідно з офіційним курсом гривни до іноземних валют на день перетину кордону (п.4 р.1 Інструкції № 148). [2]
Порядок відображення в бухгалтерському обліку витрат при відрядженнях за кордон в основному аналогічний порядку обліку ви-трат, пов'язаних з відрядженнями в межах України. Розрахунки з пра-цівниками враховуються на субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» рахунку 37 «Розрахунків з різними дебіторами». При цьому залежно від мети відрядження, визначеного керівником підприємства у відповідному наказі, і підрозділу, в якому працює працівник, що відряджається, витрати на відрядження відбиваються у складі витрат поточного періоду:
— 91 «Загальновиробничі витрати»;
— 92 «Адміністративні витрати»;
— 93 «Витрати на збут»;
— 94 «Інші витрати операційної діяльності».
В той же час облік витрат на закордонне відрядження має свої особливості, пов'язані з тим, що такі витрати виражені в іноземній ва-люті і згідно з вимогами п. 3 ст. 9 Закону про бухгалтерський облік повинні відбиватися як у валюті розрахунків, так і у валюті звітності, тобто в гривнях.
Операції в іноземній валюті у бухгалтерському обліку відобра-жаються з врахуванням положень П(С) БУ 21. Так, під час первинного визнання витрат, понесених в іноземній валюті, вони відбиваються в гривнах шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням курсу НБУ на дату здійснення операції (п. 5 П(С) БУ 21).
Подальший облік залежатиме від того, монетарною або немоне-тарною є стаття балансу, тобто її погашення відбуватиметься грошо-вими коштами або не буде пов'язано зі вступом грошових коштів.
Заборгованість працівника по виданому йому авансу в іноземній валюті є немонетарною, адже спочатку передбачається, що працівник витратить всю суму авансу, тобто погашення його заборгованості не буде пов'язано зі вступом грошових коштів. У зв'язку з цим:
— сума такої заборгованості не перераховується на кінець звіт-ного періоду (п.п. «б» п. 7 П(С)БУ 21);
— витрати на відрядження згідно із затвердженим розрахунком в межах виданого авансу відбиваються по курсу НБУ, що діяв на дату видачі авансу (п. 6 П(С) БУ 21).
Подальший облік залежатиме від характеру заборгованості, що утворилася в результаті проведення остаточного розрахунку з праців-ником.
Якщо працівник не повністю використовував виданий йому аванс, то його заборгованість перед підприємством трансформується в монетарну статтю балансу, оскільки борг має бути погашений гро-шовими коштами. В цьому випадку згідно п. 8 П(С) БУ 21 на дату ро-зрахунку по невитраченій сумі необхідно визначити курсову різницю, яка виникає у зв'язку із зміною курсу НБУ на дату погашення забор-гованості в порівнянні з курсом НБУ на дату видачі авансу на відря-дження.
Якщо працівникові не вистачило виданого авансу для покриття всіх витрат в іноземній валюті, то на дату затвердження Звіту витрати на відрядження в бухгалтерському обліку відбиваються таким чином:
— частина витрат в межах виданого авансу – за курсом НБУ, діючому на дату видачі авансу;
— частина витрат, що підлягає відшкодуванню працівникові, — за курсом НБУ, що діяв на дату затвердження Звіту.
Якщо фактичні витрати працівника в іноземній валюті більше суми виданого йому авансу, вказана кредиторська заборгованість вважатиметься монетарною статтею і підлягає перерахунку на кожну дату балансу (поки не буде виплачений працівникові борг) і на дату її погашення (лист Мінфіну від 03.06.2004 р. № 31-04200-30-16/9596).
Курсові різниці від перерахунку відбиваються у складі інших операційних доходів (кредит субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці») і інших операційних витрат підприємства (дебет субрахунку 945 «Витрат від операційної курсової різниці»).[3]
Висновки. Таким чином, в цілому порядок напряму працівника в службове відрядження за кордон схожий на порядок відряджання в межах України. Але все таки є і істотні відмінності, які пов'язані з оформленням відрядження, її оплатою, віддзеркаленням в бухгалтер-ському обліку і проходження митного кордону України як працівни-ком, так і готівці, виданій йому підприємством.
Література
1. Постановление КМУ от 23.04.99 г. №663 "О нормах возмещения расходов на командировку в пределах Украины и за границу" // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/
2. Приказ Минфина Украины от 13.03.98 г. №59 "Об утверждении Инструкции о служебных командировках в пределах Украины и за границу" // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/
3. Кадуріна Людмила Олексіївна. Облік зовнішньоекономічної дія-льності на підприємствах України: теорія, практика, рекомендації : навч. посібник / Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 606 с.
|
| |
| |
