Lam3rok | Дата: Вторник, 25.10.2011, 22:07 | Сообщение # 1 |
Зло
Группа: Администраторы
Сообщений: 209
Статус: Offline
| НАЦІОНАЛЬНЕ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ СФЕРИ
Кузьміна В., Заводовський С.В., ст. викладач, Донецький державний університет управління
Актуальність теми обумовлюється суттєвим зростанням ролі безготівкових розрахунків на сучасному етапі становлення і розвитку економіки України, їх впливом на фінансову діяльність держави та господарську діяльність всіх суб’єктів підприємництва, установ, ор-ганізацій. Суспільні відносини, що виникають з приводу безготівкових розрахунків, є істотним і невід’ємним елементом сучасної економіки. Забезпечення їх нормального функціонування вимагає удосконалення їх правового регулювання. Метою дослідження є дослідження механізму державного регу-лювання банківської діяльності та формування пропозицій щодо його вдосконалення. Державне регулювання банківської сфери є одним з основних на-прямів економічної політики держави. Банківському сектору порів-няно з іншими галузями економіки надається пріоритетне значення, з огляду на те, що банківські установи акумулюють значні фінансові ресурси, необхідні для економічного зростання, а також є посередни-ками стосовно економіки. У нашій державі регуляційні функції зосереджені в Національно-му банку України (НБУ). Діяльність НБУ має вирішальний вплив на стабільність грошової одиниці, надійність банківських установ, діє-вість системного аналізу свідчать, що наша держава ще недостатньо використовує регуляторні механізми та важелі, які мають місце в роз-винутих країнах світу. Актуальною проблемою державного регулювання діяльності ба-нківських послуг залишаються питання, пов'язані з правовою сферою. Створено значну кількість законних і підзаконних актів, згідно з якими здійснюється регулювання. Однак у вітчизняній науковій літературі до останнього часу відсутні комплексні дослідження з питань їх регулювання. Розглянемо систему державного регулювання банківською діяль-ністю (рис).
Рис. – Механізм державного регулювання банківської діяльності
Основними законодавчими актами, що регулюють діяльність у банківській сфері, є: Закон України «Про Національний банк України» № 679-ХІУ від 20 травня 1999 р. [1]. Цей закон містить 15 розділів, які окреслюють напрями та особливості діяльності Національного банку України. У ст. 1 зазначеного закону визначено, що банківське регулювання - одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства. Питанню банківського регулювання присвячений 10-й розділ зазна-ченого закону. У ст. 61 зазначено, що «Національний банк здійснює державне регулювання діяльності банків у формах, визначених Зако-ном України «Про банки і банківську діяльність» як безпосередньо, так і через створений ним орган банківського нагляду» [6]. З-поміж інших нормативно-правових документів, що регламен-тують регулювання банківської діяльності, є такі: - Постанова правління НБУ від 18 червня 2003 р. № 264 «Про схвалення нової редакції Методики розрахунку економічних норма-тивів регулювання діяльності банків в Україні» [3]; - Постанова правління НБУ від 28 серпня 2001 р. № 368 «Про за-твердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні» [4]; - Постанова правління НБУ від 3 грудня 2003 № 516 «Про затвер-дження положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» [5]. Суттєве значення для ефективності банківського регулювання має нормотворча функція Національного банку України. Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, що належать до його повноважень, які є обов'язковими для органів дер-жавної влади й місцевого самоврядування, банків, підприємств, орга-нізацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку (інструкції, по-ложення, правила) видаються і затверджуються у формі постанов Правління НБУ. Вони не можуть суперечити законам та іншим зако-нодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони, згідно із законом, пом'якшують або скасовують відповіда-льність. Зазначені акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набувають чинності відповідно до законодавства України. Організаційне забезпечення державного регулювання банківської діяльності здійснюють: - Верховна Рада України шляхом прийняття відповідних законів та постанов, що регулюють банківську діяльність у країні; - Президент України шляхом прийняття відповідних указів стосо-вно діяльності банків; - Кабінет Міністрів України шляхом прийняття відповідних пос-танов. Крім того, Національний банк та Кабінет Міністрів України проводять взаємні консультації з питань грошово-кредитної політики, розробки і здійснення загальнодержавної програми економічного та соціального розвитку. Особливістю банківського законодавства України є значна кіль-кість підзаконних нормативних актів, а законів, що регулюють різні аспекти і питання банківської діяльності, недостатньо, що пояснюєть-ся, з одного боку, складною і повільною процедурою їх прийняття, а з іншого, тим, що банківські відносини надто динамічні. Відомчі нор-мативні акти (постанови, інструкції, положення і правила) видаються на виконання і в межах закону й покликані усунути прогалини в пра-вовому регулюванні банківських суспільних відносин. Головна мета державного регулювання діяльності банків - поси-лення конкурентоспроможності, безпека та фінансова стабільність банківської системи. Необхідно посилити взаємодію між органами державної влади та банківськими установами, що є одним із пріори-тетних завдань. Комерційні банки представляє асоціація українських банків, яка об'єднує діючі в Україні комерційні банки та представляє їх системні інтереси у відносинах з Національним банком, Верховною Радою, Адміністрацією Президента, Кабінетом Міністрів, Державною податковою адміністрацією, Верховним судом України. Посилення взаємодії передбачає: - запровадження кредитного бюро. Згідно з даними Світового ба-нку, в учасників кредитних бюро на 25 % зменшуються кількість де-фолтів та час на ухвалення рішень щодо надання кредиту; - гармонізацію вітчизняного законодавства та стандартів з міжна-родними нормами, насамперед ЄС; - широке впровадження юридично значущого електронного до-кументообігу. Це сприятиме більш швидкому прийняттю управлінських рішень та зменшенню операційних витрат державних установ та суб'єктів банківської системи. Висновки. По-перше, створена банківська система України не ві-дповідає сьогодні вимогам антикризового та інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України; по-друге, бездіяльність держави і її головного уповноваженого Національного банку України приводить до втрати довіри і самої банківської системи; і по-третє, законотворчий процес у банківській сфері неадекватно відображає процеси які в ній відбуваються. Тому, до важливого напрямку модер-нізації банківської системи України є визначення зони спільних еко-номічних інтересів держави, банків і населення. Ця зона знаходить втілення в стабільному Законодавчому середовищі, що покликане за-безпечити еквівалентність обміну в національній економіці і яке має стати основою економічної стратегії держави. Як органи державної влади, так і банки і громадяни повинні бути зацікавлені: у збереженні стабільної правової системи, захисті декларованих законом прав; своєї фінансової безпеки; забезпеченні стабільності грошової одиниці, інших макроекономічних умов, які диктують форму їхнього власного індивідуального відтворення. Відповідно сьогодні розробка та прийн-яття цілого пакету законодавчих актів є запорукою збереження та по-дальшої модернізації банківської системи України.
Література 1. Про Національний банк України : Закон України № 679-ХІУ від 20 трав. 1999 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.zakonl.rada.gov.ua. 2. Про банки і банківську діяльність : Закон України № 2121-ІІІ від 07 груд. 2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.zakonl.rada.gov.ua. 3. Про схвалення нової редакції Методики розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні: Постанова правління НБУ від 18 черв. 2003 р. №264. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.zakonl.rada.gov.ua. 4. Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні: Постанова правління НБУ від 28 серп. 2001 р. № 368. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.zakonl.rada.gov.ua. 5. Про затвердження положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами : Постанова правління НБУ від 03 груд. 2003 р. № 516. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.zakonl.rada.gov.ua. 6. Новий курс: реформи в Україні 2010-2015. – К., 2010. – 214 с. 7. Банківська система України: виміри глобальної фінансової кризи. Експертно-аналітична доповідь. – К.: Дорадо-друк. – 2009. – 67 с.
|
|
| |