Олейнікова С.С., к.держ.упр., доцент
Донецький державний університет управління
м. Донецьк, україна

В умовах росту глобалізації в фінансовому секторі зарубіжні компанії вдаються до ресурсів світової індустрії фінансових послуг, яка супроводжується концентрацією учасників та операцій. Це сприяє інтенсивному росту та консолідації світових фінансових центрів.
В теперішній час розвертається серйозна конкуренція між різними світовими та регіональними фінансовими центрами, оскільки подібні центри сприяють значному притоку капіталів в країну, поліпшують інвестиційний клімат, збільшують податкові надходження та забезпечують ріст зайнятості.
Окремі аспекти проблем, пов'язаних з розвитком фінансового ринку і його сегментів, розглядалися в роботах економістів-міжнародників, що займалися вивченням фінансових питань: М.Ю. Алексєєва, Б.І. Альохіна, Л.Н. Красавіної, В.Т. Мусатова, Є.М. Четиркіна, В.Н. Шенаєва, Р.М. Ентова.
Механізму функціонування глобального фінансового ринку приділяли увагу такі вчені, як Ю.Н. Шутова, А.В. Анікін, С.І. Долгов, В.Л. Іноземцев, Л.Н. Красавіна.
Мета дослідження – аналіз тенденцій розвитку світових фінансових центрів, визначення форм їх діяльності.
На сьогоднішній день світовий фінансовий ринок розглядається як інтегрована ринкова система з дуже сильними зв'язками між різними секторами. Ці зв'язки проявляються в здатності банків та інших учасників переміщати грошові кошти з одного валютного сектора в іншій за допомогою обмінних операцій.
Функціонування світового фінансового ринку здійснюється за допомогою ринкового механізму, який служить засобом управління світовими фінансовими потоками, – світових фінансових центрів (СФЦ).
СФЦ представляють собою центри зосередження банків і спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, що здійснюють міжнародні валютні, кредитні та фінансові операції, операції з цінними паперами, дорогоцінними металами, деривативами. Центри розробляють «правила гри» на фінансових ринках, модифікують правову систему діяльності фінансових інститутів для забезпечення максимально вільного доступу до ринків фінансових послуг.
За оцінками фахівців, існує тільки два глобальних центри, на яких замикаються потоки капіталу, – Лондон і Нью-Йорк. Так, Лондон займає перше місце в світі по валютних, депозитних і кредитних операціях і лідирує за таким показником, як присутність іноземних банків (їх більше 500). Сукупна ринкова частка іноземних філій і відділень на банківському ринку перевищує 50%; за обсягами управління активами багатих людей займає друге місце після Швейцарії [1]. Саме надання різних послуг, необхідних для успішного укладення угод на фондових біржах або сировинних ринках, допомагає Лондону утримувати лідерство на світовому фінансовому ринку.
Стратегія перспективного розвитку Лондону як фінансового центру полягає в подальшій диверсифікації послуг, створенні вигідних умов для роботи міжнародних компаній та розміщення в Сіті їх штаб-квартир, а також в залученні висококваліфікованих фахівців у сфері фінансів і права.
В місті Нью-Йорк зосереджено більше 2/3 всіх активів іноземних банків, що діють у США, і розташовуються правління найбільш впливових банків, страхових компаній, промислових та інших корпорацій [2].
Отже, в Нью-Йорку, як і Лондоні, абсолютно домінують іноземні банківські структури.
В п'ятірку найуспішніших фінансових центрів планети також увійшли Гонконг, Сінгапур, Токіо. Так, на території Гонконгу функціонує 250 китайських банків і стільки ж представництв іноземних фінансових установ. Відсутність жорсткого контролю з боку держави і ліберальна система оподаткування, на відміну від Лондона і Нью-Йорка, стимулюють розвиток гонконгівського фондового ринку.
В свою чергу, Сінгапур є другим центром Азії по регулюванню банківського сектору: банківська система об'єднує близько 700 фінансових організацій, у тому числі – 6 китайських банків, 116 – іноземних, 57 банківських представництв, 146 страхових компаній, 7 – фінансових. Основний недолік Сінгапуру – низький рівень конкурентоспроможності, зумовлений слабким розвитком інфраструктури.
Для Гонконгу і Сінгапуру фінансовий сектор є основною галуззю економіки, де присутність іноземців дуже велика (у Гонконгу – більше 70% банківських активів, у Сінгапурі – 76%) і всіляко заохочується [3].
В світових фінансових центрах в цілому заохочується присутність іноземних банків, особливо в формі філій. В азіатських центрах і в Лондоні діяльність іноземних філій в меншій ступені орієнтована на обслуговування місцевого ринку та в більшій – на залучення фондування та здійснення міжнародних операцій.
Таким чином, фінансова криза визначила нові фінансові центри, які в майбутньому можуть стати світовими. Китай має найбільш потужний потенціал, необхідний для надання послуг у сфері інвестиційної банківської діяльності. Гонконг і Сінгапур відвойовують позиції в Нью-Йорка та Лондона і є реальними кандидатами на перетворення в глобальні фінансові центри. Найближчим часом в число лідерів увійдуть п’ять фінансових центрів – Дубай, Шанхай, Сінгапур, Мальта і Пекін.

Література
1. Лондон – лидер рейтинга финансовых центров мира (21.07.2007) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http // www.elvisti.com.
2. Международные финансовые центры [Електронний ресурс] // Регламентация банковских операций. Документы и комментарии. – 2009. – № 2. – Режим доступу : http: // www.reglament.net.
3. Мировые финансовые центры – рейтинг городов (17.03.2010) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http // www.world-exchanges.org.