Безоглюк В.О., аспірант
Національний університет держаної податкової служби
м. Ірпінь, Україна

Одним із складових податкової системи України є податок на додану вартість. Але є безліч проблем щодо його визначення, обліку та проведення контролю щодо нарахування, сплати та відшкодування. В розвинутих країнах податок на додану вартість вводиться чи його розмір деференціюється з метою контролю чи обмеження у сфері споживання.
На сьогодні, податок на додану вартість є основним непрямим податком у державах – членах європейського союзу (далі – ЄС). Наявність ПДВ у податковій системі держави є обов’язковою умовою приєднання її до ЄС, тому що фінансові надходження від ПДВ становлять одне із основних джерел формування бюджету ЄС.
На вітчизняному терені важливість розробки питання гармонізації ПДВ виділяли у своїх дослідженнях багато науковців та спеціалістів, зокрема, І. Білоусова, О. Дубровіна ,В. Єнбаєв, В. Забігайло, К. Мокану,С. Пелешенко,Т. Чумак та інші. Однак, зважаючи на складність визначення та обліку цього податку, проведення досліджень з його визначення, порядку відшкодування тощо, ще значна кількість питань залишилась поза увагою та потребують детального дослідження та вирішення.
Методологічною основою дослідження є системний аналіз, використання якого обумовило аналіз непрямого оподаткування у взаємозв’язку всіх його елементів, а також у взаємодії з розвитком економічної та соціальної системи суспільства. Застосування методу поєднання історичного і логічного дозволило виявити переваги застосування податку на додану вартість в податковій системі.

Потреба у детальному дослідження механізму становлення податку на додану вартість, його обліку та контролю у процесі еволюції непрямого оподаткування шляхом пізнання основних закономірностей, функціонування, розвитку та особливостей його застосування в країнах, що стали на шлях системних перетворень наприкінці ХХ століття та доцільності цього податку і його використання в Україні є досить проблемним питанням і потребує негайного вирішення.
Мета дослідження – аналіз непрямого оподаткування у взаємозв’язку всіх його елементів.
Застосування ПДВ в Україні зумовлене переходом до ринкової економіки та прагненням нашої держави до інтеграції у Європейське співтовариство. В Україні податок був впроваджений у 1992 році і став основним непрямим податком, найбільшим джерелом доходів держави.
Практика використання ПДВ свідчить, що даний податок, завдяки своїй універсальності, забезпечує стійку й широку базу формування бюджету. В економіці він виконує важливу роль нівеліра вартісних коливань, за умови рівноваги між грошовим попитом та товарною пропозицією, що виникла природним ринковим способом, а також за умов насиченості товарних ринків, стабільної міжгалузевої норми прибутку, вільного переливу капіталу.
Скасування ПДВ і запровадження іншого податку – податку з обороту – призведе до руйнації існуючої системи запобігання подвійному оподаткуванню. Справляння ПДВ є обов’язковою умовою членства ЄС. Україна, яка прагне в перспективі набути такого членства, не може не рахуватися з вимогами уніфікації непрямого оподаткування, що висуваються цією організацією.
У розвинених країнах стягнення ПДВ характеризується певними спільними ознаками. Зокрема, у більшості з них застосовується не одна, а декілька податкових ставок. Наприклад у Великобританії податок на додану вартість, що його було запроваджено в 1973 році, справляється з усіх товарів та послуг. Стандартна ставка ПДВ складає 15 %, але, багато видів сільськогосподарської продукції мають нульову ставку оподаткування. Доречно зазначити, що в багатьох розвинутих країнах податок на додану вартість не застосовується. Досить цінним є досвід застосування податку на додану вартість. Так наприклад в США ставка такого податку складає 4 – 6 % від суми купівлі товарів (продуктів харчування та товарів широкого вжитку).
Чому б нам не скористатися досвідом економічно розвинутих країн і не встановити ставку податку у таких розмірах до бази оподаткування 11 %, з яких 10 % - для формування доходів бюджету, та 1% для формування бюджетного розвитку. Це буде вигідно для товарних підприємств і підприємств, що закуповують сировину.
Такі зміни у податковій системі вигідні державі і підприємствам. Вони сприяють тому, що:
1. Знизяться ціни на товар
2. Збільшаться надходження коштів до бюджету
3. Збільшиться кількість малих підприємств
4. Підприємства вийдуть з тіньової економіки
Таким чином, податок на додану вартість є одним з ключових податків у сучасній податковій системі більшості країн світу, адже застосування ПДВ дозволяє зробити податки на споживання більш нейтральними до споживчого вибору; ПДВ має широку базу обкладання, тому що ним оподатковується не лише роздрібний продаж, але і всі невиробничі покупки підприємств, у яких вони виступають кінцевими споживачами; ПДВ дозволяє скоротити податкові перекручування у цінах міжнародної торгівлі; лише адміністрування і дозволяє ефективно боротися з ухилянням від сплати податку, техніка стягування ПДВ забезпечує збір податку на всіх стадіях виробництва, що при деякому ускладненні техніки оподаткування збільшує стійкість величини надходжень податку, як відносно кон’юнктурних коливань динаміки обороту роздрібної торгівлі, так і відносно процесів ухилення від сплати податку.
Застосування ПДВ в Україні, як основи непрямого оподаткування, дозволило нашій державі долучитися до загальносвітових тенденцій розвитку оподаткування, сформувати податкову систему на основі передових теоретичних розробок. У той же час введення ПДВ спричинило низку специфічних проблем, розв’язання яких вимагає подальшого поглибленого вивчення механізму ПДВ та особливостей його функціонування.
Крім того, із наведених фактів можна зробити висновки, що політика нашої держави в галузі оподаткування потребує змін. Швидке та ефективне впровадження буде сприяти подальшому розвитку підприємництва і економіки України.

Література

1. Білоус В.Т. Аналіз податкових надходжень: проблеми методології: Монографія / В. Т. Білоус, В. П. Ніколаєв, А. О. Чугаєв. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. – С. 232
2. Князев В.Г., Черник Д.Г. Налоговые системы зарубежных стран: Уч. Для вузов. – М. : Закон и право, ЮНИТИ, 1997. – с.191
3. Лайко П.А., Осадчий С.О. Непряме оподаткування сільськогосподарських товаровиробників: Монографія. – К. ННЦІАЕ, 2005. – с. 186
4. Соколовська А. Проблеми рефорування податку на додану вартість в Україні // Економіка України. – 2004. - №4. – с.24 – 31
5. Ярошенко Ф.О. Податок на додану вартість в Україні: Пос. Для студ. Вищих навч. закл.: Національна академія державної податкової служби. – Ірпінь, 2004 – с. 396
6. Ромашко С.О. Податок на додану вартість: Досвід та проблеми застосування // Науковий вісник – Одеса, 2006 - №2(22) с.35 – 44
7. Яремина Ю.В. Податок на додану вартість :Проблеми та способи вирішення // Перехідні економічні системи – Львів, 2003 – ВИП.6. с 103 - 104