| Lam3rok | Дата: Воскресенье, 03.11.2013, 19:28 | Сообщение # 1 |
|
Зло
Группа: Администраторы
Сообщений: 209
Статус: Offline
| ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗЕД
Ковтун Д.С., Стреніна Н.С., студентки ОКР «бакалавр»
Науковий керівник: Філіпенко Т.В., д.держ.упр., професор
Донецький державний університет управління
м. Донецьк, Україна
Постановка проблеми в загальному вигляді. В державному управлінні економікою важливим аспектом є регулювання зовнішньоекономічної діяльності(ЗЕД) держави,яке має забезпечувати розвиток діяльності у цій сфері за допомогою створення відповідних умов і механізмів правового та економічного впливу. Необхідність державного регулювання ЗЕД визнана в економічній теорії й підтверджена практикою господарювання, як вітчизняних, так і зарубіжних суб’єктів ЗЕД.
Мета дослідження. Проаналізувати європейський досвід державного регулювання ЗЕД та виявити можливості його застосування в Україні.
Викладення основних результатів. Регулювання ЗЕД проявляється у зовнішньоекономічній політиці держави, що може бути визначена як сукупність дій державних органів влади щодо обґрунтування місця країни у системі міжнародного поділу праці, визначення цільових показників у цій області та прийняття відповідних заходів для досягнення намічених цілей.Найважливішою особливістю розвитку національних механізмів регулювання ЗЕД є їх правова забезпеченість.
Перші правові акти, що стосуються цієї діяльності, прийняті Верховною Радою України вже у 1991 р. Головним серед них є Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [1]. В ньому
нормативно визначені поняття ЗЕД, її суб’єктів, їх прав і свобод; встановлюються принципи здійснення та організаційні форми зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, ЗЕД регулюється величезною кількістю нормативно-правових актів: законів, постанов, указів, актів міністерств тощо [2].
Політика створення нормативно-правового поля ЗЕД має враховувати намагання нашої країни інтегруватися у світовий соціально-економічний простір і необхідність підвищення стабільності та сприятливості вітчизняного законодавства для розвитку відповідних зв'язків [3].
Державна політика регулювання ЗЕД у країнах з розвинутими ринковими відносинами стала одним із головних важелів перетворення зовнішньоекономічних зв'язків у дієвий фактор їх розвитку. Зовнішньоекономічні зв'язки, як правило, сприяють інтеграційним процесам у світовому господарстві з максимальному рахуванням національних інтересів [4].
Світовий досвід свідчить, що конкретних механізмів контролю за ЗЕД, які були б ефективними для всіх країн, не існує (табл. 1). Результативність застосування кожного із нормативно-правових актів значною мірою залежить від внутрішньої макроекономічної ситуації та інституціонального середовища. Контроль за окремими видами міжнародних операцій може бути ефективним щодо обмеження обсягу або зміни структури кожної з них лише на короткий час, а згодом суб’єкти ринку знаходять способи уникнення регулювання і виконують ті самі операції методами, що не підлягають контролю. Для досягнення поставлених цілей державний регулюючий орган має бути здатним постійно вдосконалювати механізми контролю.
У сфері ЗЕД державне регулювання передбачає встановлення загальних правил і порядку господарювання, відповідальність за
дотримання цих правил включає пряме втручання держави та її органів у діяльність суб’єктів господарювання.
Таблиця 1
Європейський досвід державного регулювання ЗЕД
Держава Політика
Франція Французька модель державного регулювання ЗЕД характеризується надзвичайно широкими для ринкової економіки масштабами діяльності держави.Ринкові регулятори в країні традиційно слабші, ніж в інших розвинутих країнах. Це зближує господарський механізм, що склався у Франції, з його південноєвропейськими варіантами.
Німеччина Стимулюванню експорту сприяє розвинута система фінансування і страхування ЗЕД. Німецьким фірмам надається державна фінансова підтримка для їх участі в зарубіжних виставках і ярмарках, завдяки чому ініціюється близько 20% усього німецького експорту, розширюється мережа німецьких зовнішньоторговельних палат.
Великобританія Використовується політика вільної торгівлі та поміркованого протекціонізму, бажаючи встановити економічне панування у світі.
Італія Італійська модель має такі самі специфічні особливості південно-європейської соціально-економічної моделі, як і інші країни європейського Середземномор’я. Їй притаманні такі властивості: переважання “сімейного” типу власності, що супроводжується високим рівнем концентрації капіталу у верхній ланці виробничої структури при надзвичайному його розпорошенні в нижньому, базовому ешелоні.
Державне регулювання має ґрунтуватися на законодавчо визначеній стратегії суспільного розвитку, державних соціально-економічних програмах, механізмах правового примусу, економічних інтересів суб’єктів господарювання [5].
Таблиця 2
Проблеми державного регулювання ЗЕД в Україні та шляхи їх вирішення
Проблеми Шляхи вирішення
Невизначеність норм та
наявність протиріч у законах Створення системи ієрархізації законодавства та більш конкретне врегулювання законодавчої бази
Недотримання суб’єктами
господарювання принципів ЗЕД Підвищення рівня довіри до легально-правових механізмів та впровадження моделі соціальної відповідальності
Застаріла законодавча база
регулююча основні засади
державного регулювання Вдосконалення національного законодавства та норм державного регулювання
Відсутня налагоджена система
функціонування міждержавних
господарських зв'язків Впровадження загальноприйнятих засад встановлення міждержавних господарських зв'язків
Недостатність коштів для
розвитку механізму державного
регулювання ЗЕД Виокремлення грошових коштів для підтримки розвитку програми державного регулювання ЗЕД
Недосконалість державних
політик у сфері ЗЕД Взяття курсу на введення єдиної політики протекціонізму
Висновки. Законодавча база України, що регулює механізм здійснення ЗЕД, має суттєві недоліки, серед яких її застарілість, швидка зміна прийнятих законів, суперечність змісту законодавчих та нормативних актів, що створює перепони до їх застосування (табл. 2). Тому особливо актуальним є застосування досвіду європейських країн в українській практиці для запобігання виникненню помилок у сфері ЗЕД, вдосконалення механізму державного регулювання шляхом надання державної фінансової підтримки, впровадження
політики протекціонізму та вдосконалення широкого арсеналу взаємодоповнюючих законодавчих, економічних, адміністративно-правових методів.
Список літератури
1. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-ХІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=952-12.
2. Сиротюк А. М. Проблемизаконодавчогорегулювання ЗЕД України / А. М. Сиротюк // Інноваційнаекономіка, 2011.– С. 309-312.
3. Стаднік М.О. Нормативно-правове забезпечення механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні / М. О. Cтаднік// Вісник Хмельницького національного університету. – 2010.– № 6. – С. 114-116.
4. Скрябіна Д. С. Зарубіжний досвід державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності / Д. С. Скрябіна //Економічний вісник. – № 3. – 2011. – С. 23-25.
5. Мерзляк Д. С. Правовиймеханізм державного регулювання ЗЕД України / Д. С. Мерзляк // Теорія та практика державного управління. – Вип. № 2 (29). – 2010. – С. 1-9.
|
| |
| |
