Татаринський В.Б., к.т.н. генеральний директор
ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Транссистема»
м. Донецьк, Україна

В дорожній галузі діють особливо складні умови для проектного керування іноваційним розвитком інфраструктури дорожньої галузі в регіоні в умовах зовнішньоекономічної діяльності. Вони пов'язані з різким підвищенням рівня невизначеності, що змушує розбудовувати таку специфічну функцію, як керування інноваційними ризиками. До складностей проектного керування зовнішньоекономічною інтеграцією додаються проблеми, викликані структурою портфеля інноваційних проектів, у якому переважають довгострокові проекти. Потрібна більш складна робота із залученням закордонних інвестицій.
Зовнішньоекономічна інтеграція пов’язана з інвестиційною діяльністю щодо розвитку мережі автомобільних доріг. Розширення мережі автомобільних доріг потребує значних додаткових інвестицій на будівництво, реконструкцію та ремонт автомобільних доріг. Тому зросте обсяг додаткових коштів необхідних для розвитку галузі. Разом з тим, дорожнє господарство має розвиватись в руслі економії державних коштів, на основі максимального залучення інвестицій, у вигляді поставки іноземного обладнання з використанням механізму лізингу, що вимагає поширення зовнішньоекономічної інтеграції.
Значний вклад в дослідження питань інвестування та інвестиційного аналізу внесли вітчизняні та зарубіжні вчені: Л.Канторович, В.Новожилов, Т.Хачатуров, Д.Львов, В.Ворошилов, В.Геець, Л.Абалкін, О.Амоша, С.Соколенко, Б.Терборг, У.Шарп, С.Росс та інші.
Віддаючи належне науковому і практичному значенню творчого пошуку вчених необхідно відзначити, що у вітчизняній і зарубіжній літературі відсутній комплексний підхід до управління інноваційним розвитком дорожньої галузі в регіоні в умовах зовнішньоекономічної інтеграції.
Метою дослідження є визнання доцільності та ефективності зовнішньоекономічної інтеграції в дорожньої галузі регіону.
Для досягнення цілі стабільного розвитку дорожньої галузі необхідно визначити стратегію зовнішньоекономічної інтеграції в дорожньої галузі регіону та послідовно проводити роботу по впровадженню новітніх технологій в будівництво та експлуатацію автомобільних доріг з використанням механізму лізингу.
У системі управління дорожніх підприємств Укравтодору перебуває мережа автомобільних доріг загального користування протяжністю 169,4 тис. км, з яких 20,1 тис. км - дороги державного значення. Щільність таких доріг на 1 тис. км2 території становить 281 км.
При розробці стратегічних інноваційних технологій в умовах зовнішньоекономічної інтеграції необхідно керуватися єдиною системою соціально-економічних критеріїв. Необхідно, щоб у цій системі поєднувалися одержані за рахунок нової техніки соціально-корисні результати (економічні, екологічні та інші складові) та витрати на їх досягнення. Таким чином, можна оцінити зростання соціально-економічної ефективності нової техніки, тобто визначити її народногосподарський ефект, який має комплексний зміст, та відображає як поліпшення соціально-економічного результату, так і економію витрат.
Соціально-економічний результат застосування інновацій в умовах зовнішньоекономічної інтеграції відображається в кількісних та якісних показниках росту обсягу виробництва, задоволення різних видів потреб суспільства. Економія витрат, у вартісній формі, дозволить оцінити економічну ефективність використання інновацій. Введення інтегрованого критерію економічної ефективності при оцінюванні інноваційних технологій в дорожній галузі, має важливий принциповий науковий і практичний зміст. При цьому виключається вузько економічний підхід до ефективності, зведення її лише до економії витрат, економічної доцільності, яка відображає тільки одну зі сторін народногосподарської ефективності. Усувається недооцінювання значення соціальних та екологічних компонентів суспільно корисних результатів, що не мають безпосередній економічний зміст.
Залежно від стадії розробки, створення й впровадження інноваційних технологій в умовах зовнішньоекономічної інтеграції у дорожній галузі потрібно розглядати очікуваний (проектний), плановий і фактичний ефекти. Усі вони мають загальну основу (економію витрат сукупної суспільної праці, розрахованої на корисний результат) і в той же час відрізняється особливостями й рівнем досягнутого ефекту.
Очікуваний економічний ефект від впровадження інновацій визначається на початкових стадіях науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, в процесі ухвалення рішення по передачі їх результатів у виробництво. Він є критерієм вибору кращого варіанта інноваційного рішення, прийняття остаточного висновку про включення наукових досліджень, розробок у плани робіт наукових організацій. При розрахунках очікуваного ефекту як бази порівняння, ухвалюються показники кращої вітчизняної техніки або закордонного аналога, який може бути закуплений або розроблений на підставі придбання ліцензії. Кращою вважається інновація, експлуатація якої вимагає найменших сукупних витрат на одиницю продукції. Саме цей показник інновації визначає її новизну, прогресивність і корисність.
Плановий економічний ефект розраховується на етапі формування планів впровадження інновацій для планованого річного обсягу виробництва. За базу порівняння беруться техніко-економічні показники діючого технічного рішення. У цьому випадку разом з економічним ефектом на розрахунковий рік, оцінюється приріст прибутку, зниження собівартості, приріст продуктивності праці, одержувані за рахунок використання інновацій. Розрахункові дані показників планового ефекту враховуються при розробці відповідних розділів фінансового плану, плану по зниженню собівартості продукції, підвищенню продуктивності праці та інших.
Фактичний економічний ефект є сумарною реальною економією виробничих ресурсів (живої праці, матеріалів, капітальних вкладень, зниження енерговитрат та інших), а також скорочення збитку на навколишнє середовище від негативного впливу від впроваджених заходів. При розрахунках фактичних показників ефекту повинні використовуватися дані звітних калькуляцій, що відображають реальні витрати, результати й обсяг виробництва.
Використання інтегрованого критерію економічної ефективності інвестицій в умовах зовнішньоекономічної інтеграції дозволило відібрати інноваційне обладнання для виробництва 240 тон асфальтобетону на годину з використанням в якості енергоносія ком’яного вугілля, замість природного газу та нафти, яке дає економію до 60% коштів за рахунок скорочення грошових витрат на енергоносії.
Таким чином, у ході аналізу досвіду застосування інноваційних підходів використання інвестицій в умовах зовнішньоекономічної інтеграції дорожньої галузі визначені основні складові народногосподарського економічного ефекту від застосування інноваційних рішень. Дана характеристика очікуваного, планового і фактичного економічних ефектів. Обґрунтована доцільність введення інтегрованного критерію економічної ефективності інноваційних рішень у дорожній галузі.